Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці

Тривалість та умови надання щорічних додаткових відпусток, зокрема додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці, визначає Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР.

Професії та посади, працюючи за якими можна отримати таку відпустку, визначає Список виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджений постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список № 1290).

Тривалість додаткової відпустки за шкідливі умови праці

Стаття 7 Закону про відпустки передбачає максимальну тривалість додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці — 35 календарних днів.

Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці роботодавець встановлює у колективному чи трудовому договорі.

Для кожного працівника тривалість такої відпустки обчислюють окремо, оскільки це залежить від того, скільки часу працівник зайнятий у шкідливих умовах праці.

За бажанням працівника щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці надають одночасно зі щорічною основною відпусткою. Загальна тривалість цих відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, — 69 календарних днів.

Розгорнути повністю

Умови надання щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці

Працівника має право отримати щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці, пропрацювавши на підприємстві не менше шести місяців. Зазвичай, таку відпустку використовують до закінчення робочого року.

  Резерв відпусток: основні питання створення та розрахунку

До стажу роботи, що дає право на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими умовами праці зараховують:

• час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
• час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
• час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.