Працівник звільняється, але до того хоче використати своє право на відпочинок й піти у відпусту. Процедура звільнення останнім днем відпустки буде залежати від її виду. Особливості оформлення та зразки кадрових документів — у статті.
Працівник може при звільненні, окрім звільнення за порушення трудової дисципліни, отримати невикористану відпустку з наступним звільненням (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
У такому випадку трудові відносини припиняються одразу по завершенню відпустки, а датою звільнення у такому разі є останній день відпустки.
Увага! Роботодавець не вправі не надати працівнику невикористану відпустку з наступним звільненням, мотивуючи це тим, що графіком відпусток передбачено надання відпочинку в інший період.
Право на відпустку з наступним звільненням залежить від виду відпустки
Право на відпустку при звільненні стосується тільки тих видів відпусток, що передбачають виплату компенсації працівнику. До таких відпусток належать:
щорічна основна відпустка
щорічні додаткові відпустки
додаткова відпустка працівникам, які мають дітей , передбачена статтею 19 Закону про відпустки.
Підтвердження цього висновку можна знайти у статті 11 Конвенції Міжнародної організації праці № 132 про оплачувані відпустки від 24.06.1970 (ратифікована Україною 29.05.2001), згідно з якою особі, що працює за наймом і відпрацювала мінімальний період, надається після припинення роботи оплачувана відпустка, пропорційна тривалості періоду її роботи, за який вона ще не отримала відпустку, або замість цього їй виплачується компенсація чи надається еквівалентне право на майбутню відпустку.
Усього наразі існує понад 30 видів неоплачуваних відпусток. Було б зручно, якби всю інформацію можна було знайти у Законі України «Про відпустки». Насправді ж норми про деякі види відпусток «розкидані» по багатьох законах. Але я зібрала їх для вас в одній таблиці.
Працівник вирішив використати перед звільненням відпустку іншого виду, приміром:
відпустку без збереження заробітної плати;
навчальну відпустку.
Це не є відпусткою з наступним звільненням з точки зору Закону про відпустки. У такому разі працівник повинен писати дві заяви — про надання відпустки та про звільнення. Самі заяви можна продати як одночасно, так і в різні дні.
Нагадуємо!
Працівник у написав заяву на відпустку за власний рахунок з подальшим звільненням. Роз’ясніть йому два законодавчі аспекти:
відпустка за власний рахунок мовою права іменується відпусткою без збереження заробітної плати;
заява про надання відпустки без збереження заробітної плати з наступним звільненням є неправомірною.
Нехай працівник складе дві окремі заяви.
Право на відпустку з наступним звільненням залежить від підстави звільнення
Працівник бажає скористатися своїм правом, передбаченим статтею 38 КЗпП, а саме — розірвати трудові відносини незалежно від бажання роботодавця. Працівник подає заяву про надання відпустки з наступним звільненням, зазначивши підставу звільнення.
У разі надання працівнику відпустки з наступним звільненням за власним бажанням, працівник має дотриматися вимог частини першої статті 38 КЗпП — письмово попередити роботодавця про звільнення за два тижні.
Частина друга статті 3 Закону про відпустки передбачає право працівника на відпустку з наступним звільненням, якщо закінчується строк трудового договору. У такому випадку тривалість відпустки може повністю або частково перевищувати строк дії трудового договору, і його чинність продовжується до закінчення відпустки.
Відпустка з подальшим звільненням за угодою сторін
Якщо трудові відносини припиняються на підставі пункту першого статті 36 КЗпП — за угодою сторін — або у разі переведення працівника до іншої організації, для чого потрібна згода роботодавця, — надання відпустки з наступним звільненням у такому разі теж слід із ним погоджувати.
Відпустка з наступним звільненням, у разі припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця
За загальним правилом не можна надавати працівнику відпустку з наступним звільненням, якщо ініціатором розірвання трудового договору є працедавець. Оскільки частиною третьою статті 40 КЗпП передбачено, що роботодавець не вправі звільняти працівника, коли той перебуває у відпустці (лише у випадку повної ліквідації підприємства).
Але і з цього правила є винятки. Норми Закону про відпустки є спеціальними відносно до загальних норм статті 40 КЗпП, тому працівнику має бути надана відпустка з наступним звільненням за його бажанням, навіть попри факт звільнення з ініціативи працедавця.
Увага!
Працівники, яких звільняють за порушення трудової дисципліни, не можуть отримати дні невикористаної щорічної відпустки у разі звільнення. За дні невикористаної відпустки такі працівники отримують грошову компенсацію.
Заява про надання відпустки з наступним звільненням
Також у заяві можна вказати конкретну кількість невикористаних днів відпустки.
Наказ про надання відпустки з наступним звільненням
Оформлювати відпустку з наступним звільненням одним наказом не можна. На підставі однієї заяви працівника видайте два накази — про надання відпустки та про звільнення. Нормами діловодства передбачено управлінські дії, щодо документування яких передбачено різні строки зберігання, фіксуються окремими документами. А наказ про надання відпуски та про звільнення мають зберігатися — 5 та 75 років відповідно.
Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»
