Трудове законодавство надає право працівникам розривати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника за два тижні. Але на час дії воєнного стану є поважна причина для звільнення без попередження. Детальніше читайте у статті.
КЗпП не конкретизує, яким саме способом потрібно повідомляти роботодавця про звільнення. Але, зазвичай, таким попередженням слугує заява на звільнення, підготовлена у письмовій формі.
Щоб у вас не виникало сумнівів у правильності написаної заяви на звільнення, скористайтеся запропонованими зразками.
Заява про звільнення за власним бажанням
Про своє бажання звільнитися працівник попереджає роботодавця за два тижні відповідною заявою.
Проте якщо заява на звільнення за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (наявні поважні причини для звільнення) або йдеться про звільнення відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП, у заяві має бути визначена конкретна дата звільнення, як це передбачає КЗпП.
Розірвання трудових відносин за пунктом 1 статті 36 КЗпП застосовується у випадку взаємної згоди сторін трудового договору. Ініціатором припинення трудового договору за цією підставою може бути працівник, так і роботодавець.
Заява на звільнення за угодою сторін може починатися словами «прошу» або «згоден», залежно від того, хто ініціює звільнення.
