Звільнення під час воєнного стану в Україні регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Звільнення під час воєнного стану викликає низку питань до працівників кадрової служби ще починаючи з 24.02.2022 року. Зокрема, цікавить:
— Чи можуть звільнити під час воєнного стану? Чи можливе звільнення за власним бажанням під час воєнного стану?
Відповідь: так. Підстави для звільнення під час воєнного стану не відрізняються від тих, які діяли за мирних часів. Отже, звільнення працівника під час воєнного стану за власним бажанням абсолютно можливе.
Водночас Закон № 2136 ввів нові умови щодо звільнення під час воєнного стану: можливість працівника звільнитися в строк про який він просить, а роботодавцю — відмовити у звільненні. Проаналізуємо, як змінився порядок звільнення під час воєнного стану за різних підстав.
Звільнення під час воєнного стану з ініціативи працівника
Закон № 2136 змінив механізм звільнення працівника за власним бажанням під час воєнного стану, збільшивши кількість поважних причин, коли працівник може звільнитися за власним бажанням без попередження за два тижні.
Відповідно до статті 4 Закону № 2136, звільнення під час воєнного стану відбувається у строк, вказаний у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника.
Звільнення працівника за власним бажанням під час воєнного стану оформлюйте за «класичним» алгоритмом.
Обмеження на звільнення з ініціативи працівника під час воєнного стану в Україні
Роботодавець має право відмовити у звільненні за власним бажанням працівнику, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, або якщо йдеться про роботу на об’єкті критичної інфраструктури (ст. 4 Закону № 2136).
Звільнення під час воєнного стану за згодою сторін
Звільнення під час воєнного стану за угодою сторін не зазнало законодавчих змін. Якщо звільнення ініціює роботодавець, усно або письмово будь-яким доступним способом запропонуйте працівнику звільнитися за угодою сторін.
У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні. Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець спільно вирішують коли і як реалізувати звільнення під час воєнного стану.
ВАЖЛИВО! Роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, а подав заяву про звільнення за угодою сторін.
Звільнення під час воєнного стану з ініціативи роботодавця
Закон № 2136 не скасовує і не змінює норми КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця, а також процедури вивільнення працівників. Якщо у Вас виникло питання щодо того чи можна звільнити під час воєнного стану в період тимчасової непрацездатності чи відпустки працівника? Відповідь – так!
може звільнити працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки. Дата звільнення у такому випадку — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Не можна звільняти під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136);
не погоджує звільнення працівників із профспілкою (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136).
Звільнення під час воєнного стану у зв’язку із закінченням строку трудового договору
Колего, керуйтеся нормами КЗпП. З початку війни наразі відсутні новації щодо звільнення працівників у зв’язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП).
Тож дійте за «класичним» алгоритмом, пам’ятайте про необхідність працевлаштувати певні категорії працівників та 7 разів подумайте, чи варто звільняти, якщо строк дії трудового договору закінчився у працівника, який проходить військову службу.
Закон № 2136 не скасовує і не змінює норм КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця, а також процедури вивільнення працівників. Однак роботодавець:
може здійснити звільнення під час воєнного стану працівника в період його тимчасової непрацездатності, а також під час відпустки. Дата звільнення — перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки. Не можна звільняти під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч. 1 ст. 5 Закону № 2136);
не погоджує звільнення під час воєнного стану працівника із профспілкою. Виняток — роботодавець має погодити із профспілкою звільнення працівника, обраного до профспілкового органу (ч. 2 ст. 5 Закону № 2136).
Усі інші норми КЗпП у разі звільнення працівників з ініціативи роботодавця діють і під час воєнного стану.
Якщо необхідно скоротити чисельність або штат на підприємстві, дійте за алгоритмом та врахуйте обмеження на звільнення.
Звільнення за прогули під час воєнного стану
Не радимо здійснювати звільнення під час воєнного стану за прогул працівника, який виїхав на безпечну територію, зокрема за кордон, хоча Закон № 2136 не обмежує права роботодавця звільнити прогульника.
Пам'ятайте, що звільнення за прогул — вид дисциплінарного стягнення (п. 4 ст. 40 КЗпП, ст. 147 КЗпП).
Зокрема, перед тим як ухвалити рішення про звільнення під час воєнного стану працівника за прогул, роботодавець повинен зажадати від нього пояснень. Якщо в поясненні працівник напише, що виїхав на безпечну територію у зв’язку з воєнними діями на території України та з метою збереження свого життя та життя своїх рідних, роботодавцю варто визнати причину відсутності працівника на роботі поважною. Якщо ж керівник вирішить здійснити звільнення під час воєнного стану за прогул і таке звільнення працівник оскаржить у суді, суд, імовірно, визнає причину відсутності працівника на роботі поважною, поновить його на посаді й зобов’яже роботодавця оплатити вимушений прогул, а можливо, й матеріальну шкоду.
Дізналися, що працівник помер? Готуйте наказ про припинення трудового договору у зв’язку зі смертю працівника лише після того, як отримаєте від його рідних відповідний документ. Підстава для наказу — свідоцтво про смерть, видане державним органом реєстрації актів цивільного стану, як підтвердження факту смерті особи.
Якщо під час проходження військової служби працівник потрапив у полон, або його визнали безвісно відсутнім, зберігайте посаду та середній заробіток до повернення з полону, появи після визнання безвісно відсутніми або до дня, коли суд оголосить його померлим (ч. 5 ст. 119 КЗпП).
