Трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених трудовим законодавством. Про підстави припинення трудового договору, його алгоритм та особливості припинення трудових відносин під час воєнного стану читайте у цій статті
Припинення трудового договору — це узагальнений термін, що охоплює всі підстави припинення трудових відносин, передбачені КЗпП, спеціальним законодавством, у тому числі й припинення трудового договоруу зв’язку зі смертю.
УВАГА!
Припинення трудового договору завжди означає припинення трудових відносин, яке відбувається шляхом звільнення
Підстави припинення трудового договору, якщо не розділяти їх на специфіку договорів (строкові чи безстрокові), визначає ст. 36 КЗпП. Тобто такі підстави для припинення трудових відносин можуть мати місце при будь-якому укладеному трудовому договорі.
закінчення строку (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП), припинення трудового договору у зв’язку з закінченням його строку відбувається без заяви чи будь-якого волевиявлення працівника, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення;
3)
призов або вступ працівника або роботодавця-фізичної особи на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу, крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП;
4)
розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (ст. 45 КЗпП);
5)
переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
6)
відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці;
7)
набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи;
7-1)
укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції», встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення;
7-2)
з підстав, передбачених Законом України «Про очищення влади»;
7-3)
набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених ст. 290 ЦПК випадках;
смерть роботодавця-фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою;
8-2)
смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
8-3)
відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
9)
підстави, передбачені іншими законами.
Із вищезазначеного можна зробити висновок, що припинення трудового договору має особливості в тих чи тих випадках.
А загальні підстави припинення трудового договору такі:
Розглянемо детальніше, що ж включають в себе підстави припинення трудового договору з ініціативи працівника та з ініціативи роботодавця. Припинення трудового договору з інших підстав доволі детально означено у статті ст. 36 КЗпП, зокрема, припинення трудового договору за згодою сторін та припинення трудового договору у зв’язку зі смертю.
Припинення трудового договору з ініціативи працівника
Однією з підстав припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст. 38, 39 КЗпП).
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежать від специфіки договорів (строкові чи безстрокові), а саме:
трудовий договір, укладений на невизначений строк, з ініціативи працівника розривається у відповідності до ст. 38 КЗпП;
строковий трудовий договір з ініціативи працівника розривається на підставі ст. 39 КЗпП.
Припинення безстрокового трудового договору відбувається шляхом письмового попередження працівником власника або уповноваженого ним органу за два тижні (ст. 38 КЗпП).
Проте, не завжди працівник може розірвати трудовий договір з власної ініціативи попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу через поважні причини (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця
Підстави припинення трудового договору з ініціативи роботодавця ширші і поділяється на основні та додаткові.
Основні підстави припинення безстрокового трудового договору, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності визначає ст. 40 КЗпП.
Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе у разі:
1)
змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;
2)
виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;
3)
систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;
4)
прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
5)
нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і пологах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
6)
поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
7)
появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
8)
вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
9)
призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду;
10)
встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;
Додаткові підстави припинення трудового договору з ініціативи власника застосовують тільки щодо окремих категорій працівників і тільки за певних умов (ст. 41 КЗпП).
Трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадках:
1)
одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;
1-1)
винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
1-2)
вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;
2)
винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця;
3)
вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
4)
перебування всупереч вимогам Закону України «Про запобігання корупції» у прямому підпорядкуванні у близької особи;
4-1)
наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений Законом України «Про запобігання корупції»;
5)
припинення повноважень посадових осіб;
6)
неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій.
7)
повторне порушення посадовою особою вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10, 166-12, 188-44 КУпАП (ч. 2 ст. 41 КЗпП);
8)
звільнення зі суміщуваної роботи у зв’язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв’язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством (ст. 7 КЗпП).
На відміну від припинення трудового договору з ініціативи працівника, припинення трудового договору з ініціативи роботодавця у мирний час не допустиме в період тимчасової непрацездатності працівника (окрім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП ), а також у період його перебування у відпустці. Єдиний випадок, коли це правило не застосовують, — це повна ліквідація підприємства, установи, організації.
Алгоритм припинення трудового договору
Розглянемо коротко, що ж включає в себе порядок припинення трудового договору, при цьому порівняємо порядок припинення трудового договору з ініціативи працівника та порядок припинення трудового договору з ініціативи власника.
У разі прийняття роботодавцем та працівником спільного рішення щодо припинення трудових відносин, коли потрібно окремо прописати умови припинення трудового договору, може бути укладена угода про припинення трудового договору бланк якої, як правило, зберігається в кадровій службі підприємства. Щоб уникнути помилок при оформленні припинення трудових відносин, можна створити собі папку зі зразками чи шаблонами кадрових документів, до якої додати бланк угоди про припинення трудового договору.
УВАГА!
Порядок розірвання трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, визначається загальними нормами законодавства про працю України, зокрема відповідними статтями КЗпП
Припинення трудового договору під час воєнного стану
ВАЖЛИВО!Строк дії воєнного стану в Україні продовжується до 14 травня 2024 року.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надати та виконувати роботу (ч. 1 ст. 13 Закону № 2136).
Зауважимо, що призупинення трудового договору та припинення трудового договору у воєнний час — це різні поняття.
Адже призупинення дії трудового договору — це не звільнення і не спричиняє припинення трудових відносин. А припинення трудового договору, навпаки, завжди означає припинення трудових відносин, яке відбувається шляхом звільнення.
Право працівника звільнитися з роботи за власним бажанням під час воєнного стану Закон № 2136 не обмежує.
УВАГА!
Роботодавець має звільнити працівника у строк, зазначений у заяві, якщо підприємство розташоване в районі, де ведуться бойові дії, й існує загроза життю і здоров’ю працівника. За інших обставин — керуйтеся звичайним порядком звільнення за власним бажання
Водночас роботодавець може відмовити у звільненні працівнику, якого примусово залучили до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану або якщо йдеться про роботу на об’єкті критичної інфраструктури (ст. 4 Закону № 2136).
Норми КЗпП щодо підстав звільнення з ініціативи роботодавця, а також процедури вивільнення працівників Закон № 2136 не скасовує та не змінює. Однак, під час воєнного стану роботодавець:
Чи можна звільнити за угодою сторін «заднім числом» 
