Звільнення за власним бажанням під час відпустки для догляду за дитиною
Звільнення під час декретної відпустки: законодавчі гарантії
Стаття 38 КЗпП визначає, що розірвати трудовий договір, який уклали на невизначений період, можна, якщо попередити роботодавця про це у письмовій формі за два тижні. Якщо звільнення зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Це можуть бути такі обставини, як:
- переїзд на нове місце проживання;
- переведення на роботу в іншу місцевість чоловіка або дружини;
- вступ до закладу вищої освіти;
- неможливість проживання в конкретній місцевості (з медичним підтвердженням);
- вагітність;
- догляд за дитиною до досягнення нею 14-ти років або догляд за дитиною з інвалідністю ;
- догляд за хворим членом сім’ї або особою з інвалідністю І групи (з медичним підтвердженням);
- вихід на пенсію;
- прийняття на роботу за конкурсом;
- інші поважні причини.
Окрім того, поважною причиною звільнення є ведення бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника. Виняток — працівник примусово залучений до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (ст. 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Разом з тим, стаття 184 КЗпП передбачає гарантії при прийнятті на роботу і заборону звільнення з ініціативи роботодавця вагітних і жінок, які мають дітей. Тому, шукаючи відповідь на питання, чи мають право звільнити вагітну, врахуйте, що звільнення вагітних жінок і звільнення під час відпустки по догляду за дитиною (жінок, які мають дітей віком до трьох років або до шести років — якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ч. 3 ст. 184 КЗпП).
Однак, заборона на звільнення (ст. 184 КЗпП) не стосується випадку звільнення працівниці за власним бажанням.
Звільнення вагітної за строковим трудовим договором
Підстави звільнення під час декретної відпустки
Для правильного та швидкого вирішення питання щодо звільнення під час відпустки по вагітності та пологах а також по догляду за дитиною, радимо скористатися наступною таблицею:
Правомірне звільнення | Неправомірне звільнення |
|
|
У випадку, коли звільнення відбувається за угодою сторін, навіть якщо ініціатор — роботодавець, не є порушенням законодавства про працю. Однак, щоб уникнути можливих спірних ситуацій, краще оформити звільнення так, щоб ініціатива виходила від самої працівниці.