Звільнення за власним бажанням під час відпустки для догляду за дитиною

8 лютого 2024

Звільнення під час відпустки по догляду за дитиною до 3 років хоч і є досить популярним на сьогодні, однак викликає низку питань. Як правильно оформити звільнення під час декретної відпустки? Чи можуть звільнити вагітну? У чому особливості звільнення за власним бажанням під час відпустки по догляду за дитиною? Чи можливе звільнення за угодою сторін під час декретної відпустки? Відповідь на ці та інші питання — знайдіть у статті

Зміст статті:

Звільнення під час декретної відпустки: законодавчі гарантії Звільнення вагітної за строковим трудовим договором Підстави звільнення під час декретної відпустки

Звільнення під час декретної відпустки: законодавчі гарантії

Стаття 38 КЗпП визначає, що розірвати трудовий договір, який уклали на невизначений період, можна, якщо попередити роботодавця про це у письмовій формі за два тижні. Якщо звільнення зумовлене неможливістю продовжувати роботу, роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Це можуть бути такі обставини, як:

переїзд на нове місце проживання;
переведення на роботу в іншу місцевість чоловіка або дружини;
вступ до закладу вищої освіти;
неможливість проживання в конкретній місцевості (з медичним підтвердженням);
вагітність;
догляд за дитиною до досягнення нею 14-ти років або догляд за дитиною з інвалідністю ;
догляд за хворим членом сім’ї або особою з інвалідністю І групи (з медичним підтвердженням);
вихід на пенсію;
прийняття на роботу за конкурсом;
інші поважні причини.

Разом з тим, стаття 184 КЗпП передбачає гарантії при прийнятті на роботу і заборону звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей. Тому, шукаючи відповідь на питання, чи мають право звільнити вагітну, врахуйте, що звільнення вагітних жінок і звільнення під час відпустки по догляду за дитиною (жінок, які мають дітей віком до трьох років або до шести років — якщо дитина потребує домашнього догляду), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи роботодавця не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.

Золота Колекція Шпаргалок Кадровика

Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Звільнення вагітної за строковим трудовим договором

Під час звільнення вагітної за строковим трудовим договором слід врахувати, що закінчення строкового трудового договору з вагітною жінкою не є підставою для її автоматичного звільнення. Роботодавець зобов’язаний попередити працівницю про те, що вона не буде допущена до роботи після закінчення строку трудового договору. Під час пошуку підходящої роботи працівниця може перебувати вдома. Однак, якщо роботодавець знайде можливість працевлаштувати її, вона зобов’язана з’явитися на вимогу роботодавця.

ВАЖЛИВО!

Наявність вагітності на час звільнення є підставою для поновлення на роботі, а несвоєчасне повідомлення працівницею роботодавця про свою вагітність не впливає на застосування гарантій, передбачених Кодексом законів про працю України

Підстави звільнення під час декретної відпустки

Для правильного та швидкого вирішення питання щодо звільнення під час відпустки по вагітності та пологах а також по догляду за дитиною, радимо скористатися наступною таблицею:

Правомірне звільнення

Неправомірне звільнення

розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника — звільнення під час декретної відпустки за власним бажанням (ст. 38 КЗпП);
за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП);
закінчення строку трудового договору (п. 2 ст. 36 КЗпП);
у разі зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40)

усі інші підстави звільнення, що ініціюються роботодавцем та у зв’язку зі скороченням штату (ст. 40-41 КЗпП, п. 3-9 ст. 36 КЗпП)

У випадку, коли звільнення відбувається за угодою сторін, навіть якщо ініціатор — роботодавець, це не є порушенням закону. Однак, щоб уникнути можливих спірних ситуацій, краще оформити звільнення так, щоб ініціатива виходила від самої працівниці. Це можна зробити, зазначивши в заяві про звільнення, що працівниця звільняється за власним бажанням, а також вибравши дату звільнення та вказавши вагому причину звільнення.