У цій рубриці — все про матеріальну відповідальність працівників: коли і як її застосовувати, які документи оформити, як визначити розмір збитків і не порушити трудове законодавство. Поради, приклади та зразки документів для кадровика.
Матеріальна відповідальність є важливою складовою трудових відносин, що забезпечує баланс між правами і обов’язками працівників та роботодавців. Вона полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати збитки, завдані підприємству, внаслідок порушення трудових обов’язків, недбалості чи неналежного виконання посадових обов'язків. Законодавство передбачає різні види матеріальної відповідальності працівників, що дозволяє враховувати специфіку порушень і рівень їх тяжкості.
Повна матеріальна відповідальність базується на договірних засадах, коли між працівником і підприємством укладається письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності. Про правила та умови укладення договору про повну матеріальну відповідальність з працівником читайте у статті
Обмежена матеріальна відповідальність — це матеріальна відповідальність працівника за заподіяну роботодавцеві майнову шкоду в розмірі такої шкоди, але більше ніж розмір середнього місячного заробітку такого працівника.
Загальна сума штрафів за результатами інспекційних перевірок у сфері праці становить понад 1,6 млрд грн. На що звернути увагу кадровику, щоб запобігти матеріальній, кримінальній та адміністративній відповідальності
Серед інших видів матеріальної відповідальності працівників, зокрема — повної, обмеженої, колективної, передбачено і підвищену матеріальну відповідальність.
Особливою рисою матеріальної відповідальності, що виникає під час трудового процесу, є її взаємний характер. Залежно від того, хто зі сторін трудового договору допустив порушення, той і підлягає притягненню до матеріальної відповідальності. І працівник, і роботодавець повинні пам’ятати про заходи впливу, які можуть бути застосовані відносно них за їх неправомірні дії або бездіяльність.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність організація може укласти з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
