Обмежена матеріальна відповідальність працівників

Автор
порталу «Кадровик-01»
Обмежена матеріальна відповідальність — це матеріальна відповідальність працівника за заподіяну роботодавцеві майнову шкоду в розмірі такої шкоди, але більше ніж розмір середнього місячного заробітку такого працівника.

Обмежена матеріальна відповідальність не ділиться на неповну чи часткову. Якщо працівник наносить шкоду підприємству меншу за середній заробіток, то він відшкодовуватиме повний розмір шкоди, який визначається залежно від розміру середнього заробітку працівника, а не від частки заподіяної шкоди. Сума, що перевищує середній заробіток, працівником не відшкодовується.

Увага!

При обмеженій матеріальній відповідальності договір про матеріальну відповідальність не укладають.

Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників

Обмежену матеріальну відповідальність несуть:

1. Працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), зокрема, при їх виготовленні, — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Означені цінності можна видати будь-якому працівнику. Працівник несе відповідальність, якщо ви видали такі цінності йому в користування. Умова — підпис працівника, що засвідчує їх одержання (п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.92 № 14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»; далі — Постанова № 14).

Обмежена матеріальна відповідальність у цій ситуації настає тільки при заподіянні шкоди за недбалістю. Якщо мали місце умисне псування або знищення, то відповідальність повна.

2. Керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Умова — шкоду підприємству, установі, організації заподіяли зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям (ст 133 КЗпП).

До зайвих грошових виплат відносять, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв’язку з затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звільнення тощо (абз. 2 п. 6 Постанови № 14).

Випадки невиникнення матеріальної відповідальності

Роботодавець повинен довести наявність умов, за яких можна покласти матеріальну відповідальність на працівника (ст. 138 КЗпП).

Якщо роботодавець довіві такі факти, то за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП).

Окрім того, що на працівника не можна покласти відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток можна покласти лише на працівників, що є посадовими особами.



П’ять помилок при звільненні матеріально відповідальних осіб

Порядок відшкодування заподіяної шкоди

Якщо фактична сума збитків менше середнього місячного заробітку, то працівник зобов’язаний відшкодувати всю суму заподіяної роботодавцеві шкоди.

Розмір середньої місячної заробітної плати розраховуйте згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100.

«При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку, його визначаємо відповідно до  Порядку обчислення  середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 , а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення — виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації)» (п. 4 Постанови № 14).

Якщо межі матеріальної відповідальності визначені в укладеному з працівником контракті, умови матеріальної відповідальності визначаємо за контрактом.



зміст

Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»

Запрошуємо на вебінар «10 кейсів з військового обліку, на які не знайдете відповідь у законодавстві», який відбудеться 7 березня. Спікер — юрист, сертифікований експерт з військового обліку Юлія Видиборець. У програмі — обов’язки відповідального за ведення військового обліку, оповіщення про виклик до ТЦК працівників, які відсутні через відрядження, відпустку, хворобу, призупинення трудового договору. Також відповіді на важливі питання: як вести списки персонального військового обліку: сумісники, працівники, яким виповнилося 27 років, працівники, які відмовляються надати інформацію, як роботодавцям реагувати на вимоги ТЦК та СП, який документ підтверджує, що працівник був у ТЦК, чи вимагати його від працівника.

Щоб переглянути вебінар та отримати сертифікат, реєструйтеся Система «Експертус Кадри» святкує День народження

10 кейсів з військового обліку, на які не знайдете відповідь у законодавстві

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді