Обмежена матеріальна відповідальність — це матеріальна відповідальність працівника за заподіяну роботодавцеві майнову шкоду в розмірі такої шкоди, але більше ніж розмір середнього місячного заробітку такого працівника.
Обмежена матеріальна відповідальність не ділиться на неповну чи часткову. Якщо працівник наносить шкоду підприємству меншу за середній заробіток, то він відшкодовуватиме повний розмір шкоди, який визначається залежно від розміру середнього заробітку працівника, а не від частки заподіяної шкоди. Сума, що перевищує середній заробіток, працівником не відшкодовується.
Увага!
При обмеженій матеріальній відповідальності договір про матеріальну відповідальність не укладають.
Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників
Обмежену матеріальну відповідальність несуть:
1. Працівники — за зіпсуття або знищення через недбалість матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), зокрема, при їх виготовленні, — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. В такому ж розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за зіпсуття або знищення через недбалість інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.
Обмежена матеріальна відповідальність у цій ситуації настає тільки при заподіянні шкоди за недбалістю. Якщо мали місце умисне псування або знищення, то відповідальність повна.
2. Керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники — у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Умова — шкоду підприємству, установі, організації заподіяли зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям (ст 133 КЗпП).
До зайвих грошових виплат відносять, зокрема, суми стягнення штрафів, заробітної плати, виплачені звільненому працівникові у зв’язку з затримкою з вини службової особи видачі трудової книжки, розрахунку, неправильним формулюванням причин звільнення тощо (абз. 2 п. 6 Постанови № 14).
Роботодавець повинен довести наявність умов, за яких можна покласти матеріальну відповідальність на працівника (ст. 138 КЗпП).
Якщо роботодавець довіві такі факти, то за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов’язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку (ст. 132 КЗпП).
Окрім того, що на працівника не можна покласти відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток можна покласти лише на працівників, що є посадовими особами.
«При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку, його визначаємо відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 , а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення — виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації)» (п. 4 Постанови № 14).
Якщо межі матеріальної відповідальності визначені в укладеному з працівником контракті, умови матеріальної відповідальності визначаємо за контрактом.
Рекомендація місяця від редакції порталу «Кадровик-01»
Запрошуємо на вебінар «Перевірки Держпраці під час воєнного стану», який відбудеться 23 травня. Спікер — посадова особа Держпраці. У програмі — підстави для перевірки, як уникнути штрафів, різниця між трудовим договором і ЦПХ.
