Дискримінація за ознакою статі: види, прояви та покарання
Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Міністерство юстиції надало роз'яснення щодо того, як законодавство ставиться до дискримінації на ринку праці та які прояви може мати нерівність.
Дискримінація на робочому місці та як їй запобігти
Законодавство дає таке визначення цього негативного явища:
Дискримінація — ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками (зокрема статі) зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
Дискримінація заборонена Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», при цьому йдеться про всі вразливі групи.
Дискримінація може бути прямою та непрямою:
- Пряма дискримінація — менш прихильне поводження з особою порівняно з іншими через її стать (наприклад, коли жіні відмовляють у прийомі на роботу «чоловічої» професії).
- Непряма дискримінація — встановлення формально однакових правил чи критеріїв, які на практиці створюють для певної статі менш вигідні умови або взагалі унеможливлюють кар’єрне просування для представників певної статі.
Крім того, Мін'юст нагадав і про інші негативні явища:
утиск — небажана поведінка, спрямована на приниження людської гідності за ознакою статі, або створення ворожої, образливої чи принизливої атмосфери;
харасмент — домагання;
мова ворожнечі та сексизм —коли жінкам або чоловікам приписуються стереотипні ролі та поведінкові моделі.
Водночас не є дискримінацією деякі позитивні дії, спрямовані на підтримку осіб або груп, які потребують додаткового захисту чи створення рівних можливостей:
- спеціальний захист окремих категорій осіб, які потребують такого захисту з боку держави;
- заходи для збереження ідентичності окремих груп осіб, якщо такі заходи є необхідними;
- надання пільг і компенсацій визначеним законом категоріям громадян;
- встановлення державних соціальних гарантій для окремих груп населення;
- особливі вимоги, передбачені законодавством, щодо реалізації окремих прав осіб.
Наприклад, у питанні прав жінок це захист під час вагітності, пологів і грудного вигодовування дитини, а також заходи з охорони праці, пов’язані з репродуктивним здоров’ям.
Що ж до відповідальності за порушення, то вона може бути цивільною, адміністративною та навіть кримінальною (якщо дискримінаційні дії супроводжуються насильством, погрозами або завдали тяжких наслідків).
В уряд наголосили, що винуватців можуть притягти до таких видів адміністративної відповідальності:
- штраф (від 1 700 до 3 400 грн, у разі повторного порушення — до 5 100 грн);
- громадські (від 20 до 40 годин) або виправні роботи (до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку);
- адміністративний арешт.
Також постраждалі можуть отримати компенсацію матеріальної та моральної шкоди.
Тих, хто став жертвою дискримінації, закликали звертатися зі скаргами до:
- керівництва підприємства;
- органів місцевої влади;
- уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
- суду.
Крім того, громадяни мають право на безоплатну правничу допомогу.
За інформацією Міністерства юстиції України

