Матеріальна відповідальність є важливою складовою трудових відносин, що забезпечує баланс між правами і обов’язками працівників та роботодавців. Вона полягає у зобов'язанні працівника відшкодувати збитки, завдані підприємству, внаслідок порушення трудових обов’язків, недбалості чи неналежного виконання посадових обов'язків. Законодавство передбачає різні види матеріальної відповідальності працівників, що дозволяє враховувати специфіку порушень і рівень їх тяжкості.
Повна матеріальна відповідальність базується на договірних засадах, коли між працівником і підприємством укладається письмовий договір про прийняття на себе працівником повної матеріальної відповідальності. Про правила та умови укладення договору про повну матеріальну відповідальність з працівником читайте у статті
Обмежена матеріальна відповідальність — це матеріальна відповідальність працівника за заподіяну роботодавцеві майнову шкоду в розмірі такої шкоди, але більше ніж розмір середнього місячного заробітку такого працівника.
Загальна сума штрафів за результатами інспекційних перевірок у сфері праці становить понад 1,6 млрд грн. На що звернути увагу кадровику, щоб запобігти матеріальній, кримінальній та адміністративній відповідальності
Серед інших видів матеріальної відповідальності працівників, зокрема — повної, обмеженої, колективної, передбачено і підвищену матеріальну відповідальність.
Особливою рисою матеріальної відповідальності, що виникає під час трудового процесу, є її взаємний характер. Залежно від того, хто зі сторін трудового договору допустив порушення, той і підлягає притягненню до матеріальної відповідальності. І працівник, і роботодавець повинні пам’ятати про заходи впливу, які можуть бути застосовані відносно них за їх неправомірні дії або бездіяльність.
Письмові договори про повну матеріальну відповідальність організація може укласти з працівниками (що досягли 18-річного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.
На законодавчому рівні визначено перелік посад, обіймаючи які, із працівником буде укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
Типовий договір про колективну матеріальну відповідальність затверджено наказом Мінпраці «Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність» від 12.05.1996 № 43.
У разі якщо виконання роботи, яка передбачає покладення матеріальної відповідальності, вимагає залучення не одного, а декількох працівників, застосовується колективна (бригадна) матеріальна відповідальність.