Загальні підстави та умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності викладено в ст. 130 Кодексу законів України про працю (далі – КЗпП).
Види, умови і порядок притягнення працівника до матеріальної відповідальності
Матеріальна відповідальність працівників
Один з видів юридичної відповідальності, що виражається в зобов’язанні працівників цілком або частково компенсувати матеріальний збиток, завданий з їхньої провини
Для притягнення працівника до матеріальної відповідальності повинні одночасно дотримуватися чотири умови:
1 | працівник порушив свої трудові обов’язки |
2 | підприємству заподіяно пряму дійсну шкоду протиправними діями/бездіяльністю працівника |
3 | є причинний зв’язок між допущеним порушенням і завданою шкодою |
4 | установлено вину працівника |
Обмежена матеріальна відповідальніть
Матеріальна відповідальність настає незалежно від форми вини працівника: умислу або необережності.
Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників
Обмежена матеріальна відповідальність установлюється в випадках псування або знищення з необережності:
- матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі при їх виготовленні;
- інструментів, вимірювальних приладів, спецодягу та інших предметів виданих працівнику в користування.
За навмисне знищення та ушкодження того самого майна настає повна матеріальна відповідальність.
Повна матеріальна відповідальность
Повна матеріальна відповідальності застосовується у випадках:
- в разі укладення між працівником і власником письмового договору про повну матеріальну відповідальність;
- одержання майна та інших цінностей працівником під звіт за разовим дорученням або за іншими разовими документами;
- шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;
- шкоди було завдано працівником, який був у нетверезому стані;
- шкоди завдано нестачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції);
- відповідно до законодавства на працівника покладено відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству під час виконання службових обов’язків;
- шкоди завдано не при виконанні службових обов’язків;
Журнал реєстрації договорів про повну матеріальну відповідальність
Укладання договору про повну матеріальну відповідальність
Договір про повну матеріальну відповідальність можна укласти з працівником, який:
- досяг 18 – річного віку;
- виконує роботи, безпосередньо пов’язані зі зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих йому цінностей.
Договір про повну матеріальну відповідальність можна укладати лише з тими працівниками, що обіймають посади і виконують роботи, які передбачає Перелік посад і робіт.
Зверніть увагу! Один формальний момент (наявність посади або роботи в Переліку) не дає підстави для укладення договору про повну матеріальну відповідальність, якщо у змісті трудової функції працівника відсутні перелічені обов’язки.
Договір укладається в двох примірниках:
- перший зберігається в адміністрації,
- другий – у працівника.
Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника, з яким укладається такий договір:
- з чинним законодавством щодо матеріальної відповідальності працівників за шкоду, завдану підприємству;
- з інструкціями, нормативами та правилами збереження, приймання, обробки, продажу (збуту), перевезення або застосування у процесі виробництва переданих йому матеріальних цінностей.
Для встановлення винних осіб і розміру завданої шкоди проводиться службове розслідування. Для цього роботодавець видає наказ.
Розмір заподіяної шкоди
Розмір заподіяної шкоди розраховується за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу за встановленими нормами.
Шкода визначається за цінами, що діють у даній місцевості на день її відшкодування при:
- розкраданні,
- недостачі,
- навмисному знищенні,
- псуванні матеріальних цінностей.
Розмір шкоди в результаті розкрадання, недостачі, знищення (псування) матеріальних цінностей обчислюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III. Якщо провести незалежну оцінку неможливо (майно, що підлягає оцінці відсутнє), то розмір шкоди можна розрахувати на підставі ст. 135-3 КЗпП України.
Стягнення шкоди
Стягнення суми шкоди здійснюється на підставі наказу роботодавця.
Обмеження: при утриманні із зарплати суми шкоди відрахування не повинні перевищувати 20% виплачуваної зарплати.
Якщо працівник не згодний з таким стягненням, він має право звернутися до суду.
За матеріалами Управління Держпраці в Івано-Франківській області
