Відповідь
Листи стажування водіїв зберігають в особовій справі працівника.
Де зберігати листи стажування водіїв
До особової справи долучають, зокрема, копії документів про стажування, підвищення кваліфікації, документи про атестацію
Коли стажуємо водіїв, керуємося Порядком проведення інструктажів та стажування водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Мінтрансу від 05.08.2008 № 975 (далі — Порядок № 975). Він поширюється на автомобільних перевізників незалежно від організаційно-правових форм та форм власності, що мають колісні транспорті засоби, які беруть участь у дорожньому русі (далі — підприємства), і визначає, як організувати стажування водіїв.
Організовує і проводить стажування водіїв служба безпеки дорожнього руху підприємства або особа, на яку поклали виконання функцій служби безпеки дорожнього руху (п. 1.7 Порядку № 975). Листи стажування передають до відділу кадрів підприємства, де після перевірки правильності й повноти заповнення їх зберігають разом з особовою справою водія (п. 3.13 Порядку № 975).
Перелік документів особової справи та порядок її формування: нормативна база
Для працівників, код професій яких у Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327 (КП), починається цифрами 5—9, основним джерелом відомостей про трудову діяльність є особова картка П-2. Тож, якщо підприємство не веде особові справи водіїв, радимо зберігати листи стажування в окремій справі, яку передбачили в номенклатурі справ.
Оформлення особової картки працівника є важливою частиною кадрового діловодства на підприємстві. Одним із основних документів, що ведеться кадровою службою, є особова картка працівника за типовою формою № П-2. Саме в цьому документі зберігається основна інформація про працівника, його освіту, трудову діяльність, сімейний стан, військовий облік та інші важливі дані. Правильне заповнення картки допомагає систематизувати кадрову інформацію та забезпечує порядок у документації підприємства
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті
Особова картка працівника — основний обліковий документ. Хто заповнює особову картку працівника? Що має містити особова картка, зразок заповнення та внесення змін? Де знайти бланк особової картки П-2? Відповіді на ці питання, правила заповнення особової картки працівника а також зразок особової картки працівника П-2 — у статті
З листа до редакції: «Декілька років тому ми дозволили жінці-лаборанту працювати у вільний від основної роботи час за внутрішнім сумісництвом у тій же лабораторії прибиральником виробничих приміщень. За таку роботу ми доплачували їй 50% окладу прибиральника. Зараз ця працівниця вирішила відмовитися від роботи прибиральника. Який слід видати наказ? Оскільки раніше було видано наказ про дозвіл працювати за сумісництвом, то тепер маємо написати «не дозволяємо надалі працювати»? Чи як правильно?»
Стаття 10 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР зобов’язує роботодавця вести облік відпусток працівникам. Форми обліку Закон не визначає. На практиці облік усіх відпусток ведуть за допомогою картки П-2. Підстава внести дані — наказ про відпустку.
