Тривалість робочого часу водіїв

Питання тривалості робочого часу працівників підприємств, установ, організацій  регулюється КЗпП (зокрема, статтями 50 — 52 КЗпП) та іншими нормативними актами.

Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів регламентовані Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 (далі — Положення № 340).

Вимоги Положення № 340 поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами. Вичерпний перелік суб’єктів, що здійснюють перевезення пасажирів чи/та вантажів, і на які не поширюється дія Положення № 340, зазначений у п. 1.4. цього Положення.

Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (абз. 1 п. 2.2 Положення № 340). 

Для водіїв, у яких встановлено п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує роботодавець-перевізник за погодженням з профспілкою з додержанням установленої тривалості робочого тижня.

Для водіїв, у яких встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин.

Якщо за умовами роботи не може бути додержана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин. У разі підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) без урахування часу перерви не може перевищувати 10 годин, а тривалість періоду керування не може перевищувати 56 годин на тиждень та 90 годин протягом двох тижнів (абз. 1, 3 п. 2.3. Положення № 340.

Водіям легкових автомобілів (крім таксі) у разі потреби може встановлюватися ненормований робочий день, тобто понад нормальну тривалість робочого часу. Ця робота не вважається надурочною, і за неї не здійснюється додаткова оплата перепрацьованого часу. Кількість годин перепрацьованого часу при такій роботі визначається у Колективному договорі. (абз. 1 п. 2.9. Положення № 340). А згідно із законодавством водії автотранспортних засобів з ненормованим робочим днем мають право на отримання додаткової оплачуваної відпустки і одночасно доплати за ненормований робочий день. Робочий час водіїв з ненормованим робочим днем обліковується у робочих днях (крім роботи у святкові дні, яка обчислюється у годинах).

Наприклад, при підсумованому обліку робочого часу робота водіїв регулюється графіками змінності водіїв колісних транспортних засобів, які складаються на весь обліковий період і якими визначаються тривалість щоденної роботи (зміни), робочих днів (зміни) та вихідних днів, при цьому забезпечується наявність не менше ніж одного вихідного дня протягом тижня. Такі графіки змінності на обліковий період доводяться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

При підсумованому обліку робочого часу водіїв норма робочого часу за обліковий період (місяць, квартал, рік) визначається шляхом множення норми тривалості робочого часу, що встановлена законодавством для водіїв транспортних засобів, на кількість робочих днів за календарем п’ятиденного робочого тижня, що припадають на обліковий період, з урахуванням її скорочення напередодні святкових, неробочих і вихідних днів.