Тривалість робочого часу водіїв

Питання тривалості робочого часу працівників підприємств, установ, організацій (далі ― організація) регулюється Кодексом Законів про працю України (КЗпП) та іншими підзаконними актами.

Так, статтею 50 КЗпП встановлено, що нормальна тривалість робочого тижня не може перевищувати 40 годин. Статтею 51 КЗпП визначені випадки скорочення тривалості робочого часу для окремих категорій працівників (осіб, які не досягли віку 18 років, працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, лікарів, медичних та педагогічних працівників).

Тривалість щоденної роботи (зміни) при п’ятиденному робочому тижні визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган (далі ― роботодавець) за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником; далі ― профспілковий орган) організації з додержанням установленої статтями 50-51 КЗпП тривалості робочого тижня (ч. 1 ст. 52 КЗпП).

В організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи встановлено шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем, тривалість щоденної роботи не може перевищувати семи годин при тижневій нормі 40 годин, шести годин при тижневій нормі 36 годин і чотирьох годин при тижневій нормі 24 години (ч. 2 ст. 52 КЗпП ), а напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати п’яти годин (ч. 2 ст. 53 КЗпП).

У безперервно діючих організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для цієї категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається, за погодженням з профспілковим органом організації, запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, визначених статтями 50 і 51 КЗпП (ст. 61 КЗпП).

Як бачимо, КЗпП не передбачає 48-годинної тривалості робочого тижня, а лише допускає, що при застосуванні підсумованого обліку робочого часу тривалість робочого часу в окремі тижні облікового періоду можуть перевищувати норму, визначену статтями 50 і 51 КЗпП, але за умови, що за обліковий період тривалість робочого часу не перевищуватиме встановлених КЗпП норм.

Нормальна тривалість робочого часу водіїв

Детальніше робочий час водіїв регламентовано Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 (далі ― Положення № 340).

Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень (ч. 1 п. 2.2 Положення № 340), тривалість робочого дня при шестиденному і п’ятиденному робочому тижні визначається відповідно до частин 1, 2 статті 52 та частини 2 статті 53 КЗпП (ч. 2-4 п. 2.2 Положення № 340 ). У разі ж, якщо за умовами роботи не може бути додержано встановленої для водіїв щоденної або щотижневої тривалості робочого часу, допускається запровадження підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ч. 1 п. 2.3 Положення № 340 ).

Отже, норми КЗпП і норми Положення № 340 щодо тривалості робочого часу як працівників взагалі, так і водіїв зокрема не суперечать одне одному і передбачають, що нормальна тривалість робочого тижня не може перевищувати 40 годин.

Разом з тим слід зазначити, що Положення № 340 визначає не лише тривалість робочого часу водіїв, але і його структуру. Так, відповідно до пункту 2.1 Положення № 340 до робочого часу водія включаються:

• змінний період керування;
• підготовчо-заключний період;
• час простоїв не з вини водія;
• час простоїв (у пунктах навантаження та розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів);
• час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) та після повернення;
• час проведення робіт з усунення технічних несправностей транспортного засобу на маршруті (у рейсі);
• час охорони транспортного засобу з вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих та проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень у разі, якщо такі обов’язки передбачені трудовим договором, укладеним з водієм;
• половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на транспортному засобі, обладнаному спальним місцем;
• інший час, передбачений законодавством України.

Проте Положення № 340 визначає тривалість лише однієї складової робочого часу ― періоду керування (як змінного, так і тижневого). Таким чином, тривалість періоду керування має бути меншою загальної тривалості робочого часу працівника (як денної, так і тижневої), оскільки водій має в межах встановленого для нього робочого часу пройти медогляд, підготувати автомобіль до рейсу тощо.

Змінний період керування водія, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 9 годин (п. 3.1 Положення № 340 ), тривалість часу керування протягом зміни не має перевищувати 9 годин при підсумованому обліку робочого часу (ч. 4 п. 2.3 Положення № 340).

Зверніть увагу, що період керування може тривати 9 годин лише у разі залучення водія відповідно до статті 62 КЗпП до надурочних робіт, та у разі застосування підсумованого обліку робочого часу при тривалості зміни 10-12 годин.

Відповідно до пункту 3.4 Положення № 340 тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин.

Тривалість робочого тижня у водія може дорівнювати 48 годин лише в двох випадках:

• у разі, якщо його на законних підставах залучали до надурочних робіт;
• у разі, коли для цієї категорії працівників застосовують підсумований облік робочого часу (за умови дотримання норми робочого часу за обліковий період).

Залучення працівників до надурочних робіт є наслідком форс-мажорних обставин і спланувати їх заздалегідь неможливо, тому в трудовому договорі тривалість робочого часу не може бути встановлена більше за нормальну тривалість, тобто — не більше 40 годин на тиждень.

При підсумованому обліку робочого часу не ведеться потижневий облік робочого часу, і хоча в окремі тижні тривалість робочого часу може бути більше від 40 годин, але за обліковий період така тривалість має дорівнювати нормі (виходячи з 40-годинного робочого тижня).