Підсумований облік робочого часу — це досить поширене явище на практиці. Проте, невизначеності в законодавстві щодо окремих його елементів викликають ряд питань. Зокрема, які характеристики має підсумований облік робочого часу і оплата праці, як закріплюється підсумований облік робочого часу в Колективному договорі, чи має свої особливості підсумований облік робочого часу для сумісників. Відповіді на ці та інші запитання щодо підсумованого обліку робочого часу читайте у статті.
Окремого затвердженого законодавчого акту, який би регулював питання ведення підсумованого обліку робочого часу наразі немає. Підсумований облік робочого часу КЗпП визначає у ст. 61, а саме: на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, допускається за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації запровадження підсумованого обліку робочого часу. Але за умови, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (статті 50 і 51 КЗпП).
Зауважимо, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень (ст. 50 КЗпП).
Норма робочого часу на 2025 рік для п'ятиденного робочого тижня
нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо);
для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень;
у разі встановлення нормальної тривалості робочого часу, вказаної у підпунктах вище, понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
Крім того, у період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65, ч. 3-5 ст. 67 та ст. 71-73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.
Підсумований облік робочого часу слід застосовувати для працівників, які повинні залишатися на робочому місці більше привичних 8 годин при 40-годинному робочому тижні. Це, наприклад, продавці, сторожа, офіціанти, водії тощо. Нерідко такі працівники працюють навіть більше встановленої норми, а також «недопрацьовують» — перебувають у відпустці, на лікарняному тощо.
Консультація допоможе вибрати форму трудових відносин із працівником — трудовий договір або цивільно-правовий договір (договір підряду), а також дотримати законодавство про працю.
Основним документом при запровадженому в установі підсумованому обліку робочого часу є графік змінності, який затверджує керівник установи (організації) та погоджує з профспілкою чи представниками трудового колективу. Графіки роботи (змінності) розробляються таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин, передбаченого ст. 50 та 51 КЗпП (п. 3 Методрекомендацій).
Обліковий період охоплює робочий час і години роботи у вихідні і святкові дні, години відпочинку, він установлюється в колективному договорі підприємства. Щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, встановлена графіком, може коливатися протягом облікового періоду, але загальна сума годин роботи за обліковий період має дорівнювати нормі робочого часу в обліковому періоді. Обліковим періодом при підсумованому обліку робочого часу, як правило, є місяць. В окремих випадках застосовуються інші облікові періоди — декада (10 календарних днів місяця), квартал, півріччя, рік тощо.
При підсумованому обліку робочого часу змінна робота, як правило, триває цілодобово, в тому числі в нічний час. Тому на такі роботи відповідно до частини першої ст. 55 КЗпП забороняється залучати:
інші категорії працівників, передбачені законодавством.
На просторах інтернету зустрічається таке визначення підсумованого обліку робочого часу як «підсумковий облік робочого часу», що по суті є неправильним. Адже значення слова «підсумковий» — це фінальний, завершальний, заключний, тоді як «підсумований» — це узагальнений, об’єднаний однаковими характерними рисами, результатом якого виводиться щось загальне.
Підсумований облік робочого часу в колективному договорі
Виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації разом з роботодавцем вирішує питання запровадження підсумованого обліку робочого часу (п. 4 ч. 1 ст. 247 КЗпП).
ВАЖЛИВО!
За відсутності профспілки представницьким органом трудового колективу може бути обраний будь-який орган, уповноважений трудовим колективом на представництво. Наприклад, Комітет трудового колективу, Рада трудового колективу тощо.Такий орган створюється за рішенням загальних зборів трудового колективу або шляхом проведення виборів. До складу органу можуть входити як працівники підприємства, так і представники громадських організацій, які діють на підприємстві.
Якщо на підприємстві немає профспілкової організації та представницького органу трудового колективу, питання про запровадження й умови застосування підсумованого обліку робочого часу доцільно вирішувати в колективному договорі (п. 2 Методрекомендацій).
Адже в колективному договорі визначаються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку (ст. 13 КЗпП, ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Наказ про підсумований облік робочого часу
Підсумований облік робочого часу вводиться на підставі наказу керівника з погодженням з профспілкою чи представниками трудового колективу або це питання може бути врегульовано колективним договором.
Для одержання погодження профспілки запровадження та умов застосування підсумованого обліку робочого часу і графіків роботи (змінності) слід від імені керівника установи (організації) документально оформити подання профспілковому органу.
Після погодження з профспілкою (трудовим колективом) запровадження підсумованого обліку керівником установи (організації) видається наказ про підсумований облік робочого часу.
Наказ про підсумований облік робочого часу повинен містити:
найменування підприємства;
дату видання;
номер наказу;
підставу для видання наказу (ст. 61 КЗпП та інші необхідні статті КЗпП), Закон № 2136 (якщо нормальна тривалість робочого часу збільшена до 60 годин на тиждень), окремі положення колективного договору та Правил внутрішнього розпорядку та інше;
зміст наказу, який повинен включати в себе: з якої дати запроваджують підсумований облік; для яких категорій працівників; яким буде обліковий період; за яким календарем обчислювати норму тривалості робочого часу: п’ятиденний чи шестиденний робочий тиждень; тривалість, початок і кінець зміни та перерви; хто та в який термін має ознайомити працівників про зміну режиму роботи; основні моменти оплати праці та розрахунку відхилень фактично відпрацьованого часу від нормативного, відповідальну особу за виконання наказу тощо.
Наказ про підсумований облік робочого часу зразок здебільшого можна скачати у вільному доступі на сайтах для кадровиків.
Підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період (п. 17. Методрекомендацій).
Ці два розрахунки необхідні з метою виявлення надурочних годин та годин, відпрацьованих працівниками у вихідні дні або додаткові за графіком дні відпочинку при тимчасовій відсутності працівників в інших змінах, для достовірного нарахування їм заробітної плати.
Як ми вже вказували вище, графіки роботи (змінності) розробляються так, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормальної кількості робочих годин. Отже, підсумований облік робочого часу передбачає саме облік годин.
Відповідно, підсумований облік робочого часу оплата праці проводиться за відпрацьовані години. А що беруть за основу — тарифну ставку, посадовий окладу тощо, залежить від специфіки роботи та визначається за домовленістю між працівником і роботодавцем.
У кінці кожного облікового періоду працівнику нараховується заробітна плата за фактично відпрацьований час, зокрема виплачуються оклади, доплати й надбавки, в тому числі за роботу в нічний час, роботу у неробочі дні тощо. Після закінчення облікового періоду (місяця, кварталу чи півріччя) у разі наявності надурочних годин виконується їх оплата.
УВАГА!
Якщо працівником виконана місячна (годинна) норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР; далі — Закон № 108 ).
Підсумований облік робочого часу для сумісників
На сьогодні в Україні робота за сумісництвом регулюється ст. 21 та 102-1 КЗпП та ст. 19 Закону № 108.
Сумісник може виконувати крім основної, іншу оплачувану роботу на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників.
Зауважимо, що за одним трудовим договором працівник-сумісник може виконувати роботу не більше ніж на тарифну ставку, тобто нормальна тривалість робочого часу працівника не повинна перевищувати норму 40 годин на тиждень.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу, при цьому години роботи за сумісництвом не мають збігатися з графіком за основним місцем роботи. До окремого трудового договору за сумісництвом радимо включати умови праці та визначати індивідуальний графік роботи працівника (залежно від зайнятості за основним місцем роботи).
Для достовірного нарахування заробітної плати суміснику за умови запровадження на підприємстві підсумованого обліку робочого часу, слід, зокрема, правильно обчислити надурочні години працівника.
Надаємо підсумований облік робочого часу приклад обчислення надурочних годин роботи працівника-сумісника оператора котельні.
ПРИКЛАД
Оператор котельні працює за умовами підсумованого обліку робочого часу. Обліковий період — місяць. У березні 2024 року він відпрацював 170 годин за основним місцем роботи і 40 годин за сумісництвом. Норма тривалості робочого часу, розрахована за п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю з однаковою тривалістю роботи за день упродовж робочого тижня та зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів з урахуванням дії воєнного стану до 31 грудня 2024 року, у березні 2024 року становила 168 годин.
Працівник у період з 13.03.2024 по 21.03.2024 (включно) не працював у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, тобто був відсутній на роботі відповідно до чинного законодавства за графіком п’ятиденного робочого тижня 56 годин.
Як правильно розрахувати надурочні години працівника? Нормальна тривалість робочого часу, яку повинен відпрацювати оператор, становитиме в березні 2024 року — 112 годин (168 — 56). Якщо працівник відпрацював у березні 170 годин, із них надурочних — 58 годин (170 год — 122 год). Облік робочого часу в табелі й оплату праці такого працівника проводимо за кожним місцем роботи окремо. Надурочні години у цій ситуації визначаємо лише за основним місцем роботи. Роботу за сумісництвом не вважаємо такою, що виконували надурочно.
