
Основним документом офіційного працевлаштування є трудовий договір. Він може бути безстроковим, на визначений строк або на час виконання певної роботи.
Трудовий договір можна укладати в усній або письмовій формі. Фізична особа або ФОП має використовувати затверджену форму.
Юридична особа можете використовувати довільну форму договору, зазначивши:
- трудові обов’язки працівника;
- режим роботи і відпочинку;
- пільги, гарантії, компенсації;
- умови оплати праці та умови преміювання;
- доплати, надбавки.
Після укладення трудового договору роботодавець має видати наказ або розпорядження про прийняття працівника на роботу.
У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
За інформацією
Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Спрощений режим трудових відносин наразі можна застосовувати тільки на час воєнного стану. Водночас зміни, запроваджені відповідним законом, внесені до КЗпП. Припускаємо, що законодавці планують, щоб роботодавці з працівниками перейшли до індивідуального регулювання трудових відносин. Хто може застосовувати спрощений режим? Як укладати трудовий договір й оплачувати працю працівників, — роз’яснюємо у статті