Звільнення під час воєнного стану в Україні регламентується Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136), адже він має тимчасовий пріоритет над КЗпП. Закон № 2136 вніс зміни й у порядок припинення трудових відносин. Які нюанси необхідно врахувати під час звільнення працівника під час воєнного стану, розберемо у статті
Кадровик є свідком різних подій у житті працівників: від одруження, народження дітей до хвороб і смерті. Не дивлячись на смуток від того, що працівник пішов із життя, необхідно правильно оформити припинення трудових відносин, видати родичам трудову та належні виплати. Деталі звільнення померлого працівника роз’яснюємо у статті.
Часом кадровику доводиться документувати складні ситуації, часом трагічні. Однак маємо дотримати вимог законодавства. Щоб правильно оформити документ, скористайтеся зразком наказу про припинення трудового договору у зв'язку зі смертю.
У разі моєї смерті прошу звільнити… Хоч би як абсурдно це не звучало, але таку заяву про звільнення про всяк випадок брав від колег кадровик однієї з київських установ. Підставою для наказу про звільнення у зв’язку зі смертю на цьому підприємстві було прохання самого працівника… Не відшукавши у КЗпП підказки щодо того, як діяти у жалобних ситуаціях, фахівець з кадрової справи винайшов свій «велосипед». Що ж робити відділу кадрів у разі смерті працівника? Який кадровий документ зможе відобразити цю сумну подію? Це, дійсно, повинен бути наказ про звільнення внаслідок смерті? Хіба є таке формулювання у нормах трудового законодавства України?
Мобілізований працівник загинув у зоні АТО 12.08.2014, свідоцтво про смерть видано 19.09.2014, а в організацію родичі загиблого надали свідоцтво лише 25.09.2014. Якою датою видавати наказ про звільнення та якою — звільняти загиблого працівника?
