Розповідаємо, який розмір прожиткового мінімум беруть до уваги для визначення порушення
Національне агентство з питань запобігання корупції пояснило, коли внаслідок повідомлення про корупцію можуть запустити процес моніторингу способу життя — перевірку того, чи відповідає реальний рівень життя публічного службовця його офіційним доходам і задекларованому майну. В ході моніторингу можна виявити необґрунтовані активи або ж ознаки незаконного збагачення особи.
Такий моніторинг розпочинають у разі надходження та підтвердження інформації про невідповідність способу життя задекларованим статкам. Наприклад, це:
- витрати на набуття дороговартісних активів (нерухомість, автомобілі, дорогі подорожі, перельоти, відпочинок);
- оплата навчання, хобі, товарів і послуг, що не узгоджуються з офіційними доходами;
- фактичне використання дороговартісних автомобілів чи нерухомості, які не вказані у декларації (якщо є ознаки того, що об’єкти набуті за дорученням суб’єкта декларування).
Підтвердженням інформації про порушення можуть бути фото, відео, страхові поліси, довіреності тощо.
Якщо моніторинг способу життя підтвердить невідповідність між вартістю активів і законними доходами, це може призвести до:
- цивільної конфіскації —
стягнення необґрунтованих активів у дохід держави без доведення факту кримінального правопорушення (ст. 290 ЦПК України).
У НАЗК звернули увагу, що такий механізм застосовується до активів, набутих після 28 листопада 2019 року, якщо різниця між їхньою вартістю і законними доходами становить понад 1 505 250 грн (750 чи більше прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 28 листопада 2019 року — 2 007 грн).
- кримінальної відповідальності —
якщо різниця між активами та законними доходами перевищує 3 000 прожиткові мінімуми (ст. 368-5 ККУ). Станом на 2026 рік це 9 984 000 грн.
За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції
Підпишіться на 
