На період воєнного стану граничний вік перебування на службі в органах місцевого самоврядування підвищено на п’ять років

Національне агентство України з питань державної служби надало роз’яснення щодо підвищення граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування у зв’язку із Законом України від 11 лютого 2026 року № 4782-IX.
Згідно із Законом «Про службу в органах місцевого самоврядування», базова гранична вікова межа перебування на службі становить 65 років. Строк перебування може бути продовжений, але не більше ніж на п’ять років — за рішенням відповідного голови ради.
Водночас Законом № 4782-IX, який набрав чинності 11 березня 2026 року, внесено зміни до законодавства про мобілізацію. Ними передбачено, що тимчасово — на період дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування — гранична вікова межа перебування на службі в органах місцевого самоврядування застосовується з підвищенням на п’ять років.
Отже, за рішенням суб’єкта призначення граничний вік може становити до 70 років.
Крім того, строк перебування на службі, встановлений законом, може продовжуватися щороку, але не більше ніж до досягнення 75-річного віку.
Зазначені норми діють виключно на період воєнного стану та протягом двох років після його припинення або скасування.
За інформацією НАДС
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті