Та що робити у разі, якщо заброньований не з’являється в реєстрі призовників
Підприємства, що здійснюють бронювання військовозобов’язаних, зобов’язані оформити відстрочку від призову у районному ТЦК, на території відповідальності якого вони розміщуються згідно з ч. 3 статті 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Усі бронювання з 1 грудня здійснюються через Дію
Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76.
Після формування та підписання списку у Дії переведення військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично.
Бронювання, які були оформлені не у Дії, не з’являються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів автоматично.
В такому разі для зарахування військовозобовязаного на спеціальний військовий облік підприємства подають до ТЦК, у якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання.
У разі відсутності інформації про бронювання працівника в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів роботодавцям необхідно звернутися до ТЦК, в якому заброньований військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку.
За інформацією Telegram-каналу Сухопутних військ
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
Підпишіться на 
