Законодавство не оперує поняттям «неповний робочий місяць», проте стаття 56 Кодексу законів про працю України (КЗпП) надає можливість за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом встановити працівнику неповний робочий час.
У статті 56 КЗпП йдеться про дві форми неповного робочого часу:
- неповний робочий день (наприклад, по 6 годин на день);
- неповний робочий тиждень (наприклад, робочими будуть три дні на тиждень: понеділок, вівторок, середа).
Однак, на практиці має місце і третя, «змішана» форма, яка передбачає одночасне зменшення кількості годин роботи упродовж дня і кількості робочих днів упродовж тижня (наприклад, 3 дні на тиждень по 4 години).
Законодавством про працю не обмежуються права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу. Тому неповний робочий час може дорівнювати одній, п’яти, шести, десяти чи іншій кількості годин на тиждень і, відповідно, оплата буде здійснюватись пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Частиною першою статті 50 КЗпП визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Проте законодавчо не встановлено норму тривалості робочого часу на місяць, рік. Ця норма може бути різною залежно від того, який робочий тиждень установлений на підприємстві (п’ятиденний чи шестиденний), яка тривалість щоденної роботи, коли встановлено вихідні дні, а тому на підприємствах, в установах й організаціях норма тривалості робочого часу на рік визначається самостійно з дотриманням вимог статей 50-53, 67 і 73 КЗпП.
Щороку Міністерство соціальної політики України наводить приклад розрахунку норми тривалості робочого часу на рік, який розраховують за календарем п’ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю за однакової тривалості часу роботи за день упродовж робочого тижня та відповідним зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів.
Для працівника, якому встановлено неповний робочий час, нормою за тиждень, місяць чи рік буде кількість годин, які він мав відпрацювати за зазначений період відповідно до встановленого графіка роботи.
Спеціально розраховувати норму тривалості робочого часу за місяць (рік) працівнику, якому встановлено неповний робочий час, немає потреби.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Кадровик-01"
