Що впливає на самооцінку
Самооцінка — це те, як оцінюєте себе, свої якості, можливості й місце серед інших людей, як самі до себе ставитеся. Неможливо одного разу сказати «Я все можу, у мене все вийде» і мати високу самооцінку. Її закладають від народження батьки, інші значущі дорослі, потім ви самі, коли порівнюєте себе з іншими людьми.
На самооцінку суттєво впливають установки. Установки — це стійкі уявлення людини про що-небудь. Майже всі вони з нашого дитинства.
Людина з адекватною самооцінкою тверезо оцінює свої переваги та водночас знає свої слабкі сторони. Вона ставить перед собою реальні цілі залежно від того, які ресурси має, щоб їх досягти.
Велику роль у формуванні самооцінки дорослої людини відіграють ЗМІ та соцмережі. Вони щодня впливають на те, як сприймаєте та оцінюєте інших людей і вже на їх тлі — самих себе. Отримати похвалу, вподобайку в інтернет-просторі легко, без жодних зусиль. Самооцінка злітає високо, але безпідставно, і так само швидко падає, якщо немає підтримки від інтернет-спільноти.
Самооцінка пов’язана з тим, що робите: з роботою, захопленнями, домашніми справами, громадською діяльністю тощо.
Тест: Як визначити рівень самооцінки
Об’єктивно оцінити особистісні якості й не порівнювати себе з іншими людьми чи якимось ідеалом складно. Щоб визначити рівень самооцінки, пройдіть Тест. Уявіть собі образ вас ідеальної. У списку із 20 особистісних якостей оберіть якість, що має бути у вас на першому місці? Поставте 1 у колонці «Я ідеальна» навпроти цієї якості. А на другому? І так далі — кожна якість посяде своє місце за порядком у вашого ідеалу. Пронумеруйте якості від 1 до 20, де 1 — найважливіша якість.
Потім закрийте колонку «Я ідеальна» аркушем паперу. У стовпці «Я реальна» оцініть себе за такою самою схемою: на першому місці найбільш значуща якість зі списку, потім друга за значущістю і так далі.
Обчисліть різницю між числами стовпців «Я ідеальна» і «Я реальна» за кожною якістю і запишіть у стовпці «Різниця».
У вашого ідеалу наполегливість на сьомому місці, а у вас — на десятому: 10 — 7 = 3. Отримане число зведіть у квадрат і напишіть у стовпці «Квадрат різниці». У рядку «Наполегливість» у стовпці «Квадрат різниці» напишіть 9 (32 = 9).
Тепер додайте всі числа у стовпці «Квадрат різниці» та запишіть результат у «Підсумок 1» — 418. Далі «Підсумок 1» поділіть на 1330 і запишіть результат у «Підсумок 2» — 418: 1330 = 0,31. Відніміть від одиниці «Підсумок 2» і запишіть результат у «Самооцінка», щоб визначити рівень самооцінки: 1 — 0,31 = 0,69. Результат у нашому прикладі відповідає значенням високої самооцінки.
Два крайніх прояви самооцінки — занижена й завищена — негативно впливають на стосунки з іншими людьми та на реальні результати людини. Самооцінка «середня», «вища за середню» і «висока» — різні прояви адекватної самооцінки, але в них можуть проявлятися елементи сусідніх рівнів — заниженої та завищеної самооцінки. Наприклад, висока самооцінка може бути у людини, що заслужено цінує себе, хоча часом у неї проявляються риси «зіркової хвороби».
Щоб правильно відреагувати на ситуацію, зрозумійте, на якій стадії перебуває ваш конфлікт із шефом. Розглянемо конфліктні ситуації між секретарем і керівником із різними інтересами
Чим небезпечні занижена і завищена самооцінка
Самооцінка буває завищеною, заниженою та адекватною. Далі опис двох крайніх видів самооцінки — заниженої та завищеної. Коли знаєте власний рівень самооцінки, зможете скласти уявлення про себе.
Самооцінка | Ознаки | Небезпека | Типові фрази | Результат | Резюме |
Занижена | Людина недооцінює свої сили, переоцінює перешкоди, часто відчуває страх і тривогу. В усьому, що відбувається, звинувачує тільки себе: важко сприймає навіть конструктивну критику на свою адресу | Занижена самооцінка спричиняє невпевненість у собі, боязкість, брак сміливих прагнень, неможливість реалізувати свої здібності. Такі люди не ставлять перед собою важкодосяжних цілей, обмежуються розв’язанням щоденних завдань. Вони схильні відзначати недоліки інших, не можуть прийняти похвалу, мають низьку мотивацію | Часті самокритичні висловлювання: «усе одно шансів немає», критичне ставлення до успіхів інших: «йому просто пощастило», небажання визнавати свою необачність чи провину: «я ж не винен, що...» | Занижена самооцінка спричиняє безвір’я в себе і брак наполегливості, глибокий внутрішній дискомфорт, стрес, емоційні вибухи. Такій людині складно пристосуватися до мінливих умов і знайти свою нішу | Занадто низька самооцінка спотворює самоконтроль і об’єктивний погляд на себе. Особливо це помітно у спілкуванні: такі люди стають причиною конфліктів, які виникають через їхню надмірну критичність. Вони надзвичайно вимогливі до себе, а ще більше вимогливі до інших, не пробачають жодної невдачі чи помилки |
Завищена | Людина не бачить своїх недоліків, ідеалізує себе, в усіх прикростях звинувачує зовнішні обставини й людей її оточення, на яких дивиться зверхньо, оскільки вважає себе значно розумнішою, більш витонченою, інтелігентнішою за інших. Часто буває роздратованою, гнівливою і запальною | Щоб зберегти високу оцінку самого себе, своїх вчинків і справ, людина часто ігнорує свої невдачі. Сприйняття реальної дійсності спотворюється, тому справедливе зауваження вона сприймає як причіпки і чиїсь підступи, а об’єктивну оцінку результатів роботи — як несправедливо занижену. Не бажає визнавати, що все це — результат особистих помилок, лінощів, нестачі знань, здібностей чи неправильної поведінки | Характерні висловлювання: «мене оточують бідні на розум люди», «обставини складаються не на мою користь», «мені просто не щастить» | Зависока самооцінка порушує процес самоуправління, спотворює самоконтроль | Люди із зависокою самооцінкою також стають ініціаторами конфліктів через погордливе ставлення до інших і зневажливе поводження з ними, надто різкі й необґрунтовані висловлювання на їхню адресу, нетерпимість до чужого погляду, прояв зарозумілості, «зіркову хворобу». Низька критичність стосовно себе заважає їм навіть помічати, як вони ображають інших своєю поведінкою і незаперечністю суджень |
