Щоб легко орієнтуватися надомна чи дистанційна робота та оформляти їх правильно, дізнайтеся, що спільного мають ці два види віддаленої роботи та чим саме вони відрізняються.
27 лютого 2021 законодавець розділив дистанційну та надомну роботу на дві самостійні форми організації праці. Саме цього дня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» від 04.02.2021 № 1213-IX. Відтоді дистанційну та надомну роботу регулюють окремі статті КЗпП — 60-1 і 60-2 відповідно.
Як прийняти на дистанційну роботу
| Форма організації праці | Визначення | Яка стаття регулює |
| Дистанційна робота | Форма організації праці, за якої працівник виконує роботу поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та використовує інформаційно-комунікаційні технології | ч. 1 ст. 60-2 КЗпП |
| Надомна робота | Форма організації праці, за якої працівник виконує роботу за місцем проживання або в інших визначених ним приміщеннях, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця. Головна ознака — є закріплена робоча зона, працівник використовує технічні засоби як-от: інструмент, прилади, інвентар, необхідні, щоби виробляти продукцію, надавати послуги, виконувати роботи або функції, передбачені установчими документами роботодавця | ч. 1 ст. 60-1 КЗпП |
Надомна та дистанційна робота 2022: спільне
Не дивно, що новачки кадрової справи плутають ці дві форми організації праці, адже в них немало спільного.
Так, для обох діють однакові норми тривалості робочого часу:
- нормальна тривалість — до 40 годин на тиждень;
- скорочена (для певних категорій працівників) — до 24 або 36 годин на тиждень.
Як працівника-дистанційника, так і надомника роботодавець забезпечує засобами виробництва, матеріалами та інструментами, програмно-технічними засобами, засобами захисту інформації, якщо інше не передбачає трудовий договір
В обох випадках письмовий трудовий договір про повну матеріальну відповідальність можна укласти, якщо працівник користується обладнанням та засобами, наданими йому роботодавцем для роботи.
Крім того, саме працівник відповідає за безпечні і нешкідливі умови праці при надомній та дистанційній роботі. Зважте, що роботодавець несе відповідальність тільки за безпечність та належний стан обладнання, що передає працівнику для роботи.
Документація при будь-якій з двох форм може бути як паперовою, так і створеною засобами електронного зв’язку. Якщо працівника необхідно ознайомити з документом під підпис, йому пересилають документи для ознайомлення, або він засвідчує факт ознайомлення з електронним документом КЕП.
Кадровикам необхідно пам’ятати: роблячи запис до трудової книжки працівника, не вказують, що він працюватиме дистанційно або вдома.
А ось запис до особової картки П-2 доцільно робити з позначкою надомна чи дистанційна робота.
⏩Усі кадрові процедури від прийняття до звільнення. ⏩Звітність кадрової служби. ⏩СЕРТИФІКАТ про підвищення кваліфікації від ВНЗ, 2,5 кредити ЄКТС
Дистанційна та надомна робота: різниця
Відмінності між двома віддаленими формами праці умовно можна розділити на вісім груп.
1. Характер праці. Дистанційна робота — як правило, інтелектуальна. Приміром працівник працює на комп’ютері через інтернет. Своєю чергою надомна робота — це фізична, ручна праця, а працівник працює з інструментами, приладами, інвентарем.
2. Місце виконання роботи. Працівник-дистанційник має право виконувати роботу будь-де, поза приміщенням чи територією роботодавця. Надомний працівник працює за місцем проживання або в інших визначених ним місцях поза приміщеннями роботодавця. Він має працювати саме за вказаною в трудовому договорі адресою.
3. Режим роботи. Працівник, який працює дистанційно, розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються ПВТР, якщо інше не визначили в трудовому договорі. Працівнику гарантується період відключення для відпочинку. На працівника, що працює надомно, поширюється загальний режим роботи підприємства, якщо інше не передбачили в трудовому договорі
Як запровадити та організувати надомну роботу
4. Робоче місце. Дистанційник визначає робоче місце самостійно і може його змінювати. Також він може поєднувати з роботою на робочому місці на підприємстві чи території роботодавця, ключова умова — домовленість із роботодавцем. А у ось у надомника робоче місце — фіксоване, тобто його зміну такий працівник має погодити з роботодавцем.
5. Вимоги до робочого місця. Для дистанційників — наявність інформаційно-комунікаційних технологій. Для надомників — наявність закріпленої зони, технічних засобів або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, що передбачають установчі документи
6. Форма оплати праці у дистанційників — переважно почасова, в надомників —переважно відрядна.
7. Інструктаж (навчання) з питань охорони праці і протипожежної безпеки для працівників на дистанційній роботі, обмежується тим, як їм використовувати обладнання та засоби для роботи. Його можна провести через відеозв’язок. А при надобній роботі працівнику слід провести очний інструктаж.
8. Остання відмінність — форма трудового договору.
