В антикорупційному Нацагентстві надали детальний звіт щодо ефективності ризик-орієнтованого підходу до перевірок декларації
Національне агентство з питань запобігання корупції відзвітувало про повну перевірку декларацій, відібраних за ризик-орієнтованим підходом, у 2026 році. За цей період проаналізували 278 звітів, і лише в одному з них не виявили жодних порушень.
«Настільна книга» для декларацій
Приблизно дві третини перевірених декларацій містять ознаки недостовірних відомостей (ст. 366-2 Кримінального кодексу України або ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення) на загальну суму понад 1,244 млрд грн. Також зафіксовано ознаки необґрунтованості активів (на понад 16 млн грн) та ознаки незаконного збагачення (на понад 68 мільйонів). Загалом же ефективність проведених перевірок оцінили на рівні 64% від завершених перевірок із затвердженим результатом.
З початку року НАЗК скерувало до компетентних органів 155 обґрунтованих висновків:
- 102 — за ст. 366-2 ККУ;
- 3 — за ст. 368-5 ККУ;
- 50 — за ознаками ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Спираючись на обґрунтовані висновки НАЗК, органи досудового розслідування розпочали вже 74 провадження (матеріали ще 14 перевірок долучили до кримінальних справ, порушених раніше). Найбільше порушень встановлено у деклараціях, поданих представниками:
- органів місцевого самоврядування — у 73 деклараціях (з них 59 — подані депутатами місцевих рад, з яких 9 — депутати обласних рад; по одній - головою міської ради та сільським головою, 12 — працівниками апаратів місцевих рад);
- державної міграційної служби — у 10;
- державних підприємств — у 8 (з них три декларації подані керівниками, дві — виконувачем обов’язків керівника, три — заступниками);
- комунальних підприємств — у 8 (з них чотири подані керівниками, дві — виконувачем обов’язків керівника та двома — заступниками);
- Національної поліції України — у 8;
- Державної служби України з надзвичайних ситуацій — у 6;
- митної та податкової служб — у 6 (з них дві подані митниками та чотири представниками податкової служби);
- Національної гвардії України — у 6;
- обласних і районних державних адміністрацій — у 5 (серед них одна подана заступником голови обласної державної адміністрації);
- територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки — у 5;
- регіональних та територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ — у 5.
Якщо ж говорити про відмінності за регіонами, то найвищий відсоток підтверджених порушень зафіксовано у:
- Дніпропетровській області (81%) — 29 з 36;
- Хмельницькій області (78%) — 7 з 9;
- Харківській області (75%) — 9 з 12;
- Житомирській області (75%) — 6 з 8;
- Вінницькій області (73%) — 11 з 15;
- Київській області (68%) — 13 з 19;
- Одеській області (63%) — 10 з 16;
- Закарпатській області (56%) — 9 з 16;
- м. Києві (49%) — 37 з 76;
- Львівській області (42%) — 8 з 19.
В антикорупційному Нацагентстві назвали також найбільших виявлених у квітні порушників та наймасштабніші суми невідповідностей.
ТОП-5 посадовців, у деклараціях яких встановлено ознаки порушень:
- Керівник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації Національної гвардії України (ознаки незаконного збагачення на понад 9,2 млн грн, ознаки недостовірних відомостей на понад 27,4 млн грн). Обгрунтований висновок скеровано до НАБУ і долучено до матеріалів кримінального провадження.
- Керівник експертної групи Міністерства оборони України (ознаки недостовірних відомостей на понад 4,3 млн грн). Поліція розпочала кримінальне провадження.
- Заступник начальника відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ознаки недостовірних відомостей на понад 2,4 млн грн). Поліція розпочала кримінальне провадження.
- Колишній суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду (не зміг підтвердити джерела походження готівки на понад 840 тис. грн). Поліція розпочала кримінальне провадження.
- Радник (консультант) голови Мукачівської районної ради, депутат Мукачівської районної ради (ознаки недостовірних відомостей на понад 3,4 млн. грн). Поліція розпочала кримінальне провадження.
ТОП-5 декларацій зі значними сумами невідповідностей подані:
- депутатом Полтавської міської ради (за 2023 та 2024 роки — ознаки недостовірних відомостей сукупно на понад 45 млн грн), матеріали долучили до кримінального провадження, поліція повідомила про підозру у недостовірному декларуванні;
- секретарем Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області (не зміг підтвердити джерела походження готівки на загальну суму 9,5 млн грн), поліція розпочала кримінальне провадження;
- колишнім працівником територіального сервісного центру МВС (не зміг підтвердити походження готівки на понад 8,8 млн грн), поліція розпочала кримінальне провадження;
- колишнім членом ВЛК КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області (за 2024 рік не задекларував житловий будинок у Київській області вартістю понад 2,3 млн грн), поліція розпочала кримінальне провадження;
- депутатом Вишгородської районної ради Київської області (за 2024 рік — ознаки недостовірних відомостей на понад 8 млн грн), поліція розпочала кримінальне провадження.
7 справ, пов'язаних з декларуванням недостовірних відомостей, було скеровано до суду. Загалом же за 2024-2026 роки за матеріалами повних перевірок НАЗК суди винесли 13 обвинувальних вироків, які набули законної сили, 2 ухвали про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності і ще 1 ухвалу — про закриття провадження у зв'язку з декриміналізацією дій. Наразі на розгляді судів перебуває 60 обвинувальних актів.
За інформацією Національного агентства з питань запобігання корупції
Підпишіться на 
