Трудові спори: причини виникнення та як не довести конфлікт до суду

Інспектори праці звернули увагу роботодавців на особливості розгляду трудових спорів під час війни та надали поради щодо попередження конфліктів — це може допомогти уникнути судової тяганини. 

Першочергово почнемо з визначення:

Трудовий спір — це неврегульовані шляхом переговорів розбіжності щодо застосування норм трудового законодавства, встановлення або зміни умов праці, які передаються на розгляд уповноваженого органу. 

Трудові спори класифікуються за:

• суб'єктним складом:
  • індивідуальні — між конкретним працівником і роботодавцем;
  • колективні — між трудовим колективом або його представниками та роботодавцем.
• органом розгляду:
  • спори, що розглядаються судами;
  • спори, які вирішуються в межах примирно-посередницьких процедур.

При цьому деякі справи не потребують попереднього звернення до інших органів і одразу можуть бути предметом розгляду у суді: поновлення на роботі, оформлення трудових відносин при фактичному допуску до роботи без трудового договору, відшкодування працівниками матеріальної шкоди роботодавцю, спори на підприємствах, де не створені комісії, спори керівників, які призначаються або затверджуються органами місцевого самоврядування, спори домашніх працівників.

Трудові спори, що підлягають безпосередньому розгляду в суді

Якщо ж ідеться про відмову у працевлаштуванні, то тут особливу увагу приділяють захищеним категоріям населення: вагітні, жінки з дітьми до 3 років, одинокі матері або батьки з дитиною до 14 років або дитиною з інвалідністю, молоді спеціалісти після завершення навчання, переведені з інших підприємств, особи, що мають право на повторне прийняття на роботу, виборні працівники після завершення строку повноважень.

Водночас під час воєнного стану діяльність комісій з трудових спорів фактично припинена, тому більшість трудових конфліктів вирішується безпосередньо у залі суду. 

Інспектори праці також назвали три найбільш поширені причини виникнення конфліктів:

• прагнення до покращення умов праці (підвищення зарплату, додаткові надбавки, соціальні гарантії тощо);
• збереження наявних умови праці (коли працівники не погоджуються зі змінами в організації праці, які ініціює роботодавець);
• недосконалість або неправильне застосування законодавства (конфлікти через неоднозначність окремих норм, недостатню обізнаність сторін або свідоме порушення вимог закону).

Для того, щоб запобігти виникненню конфліктів і, відповідно, уникнути судових позовів, інспектори радять роботодавцям проводити консультації та переговори, чітко документувати свої кадрові рішення та своєчасно інформувати працівників про зміни умов праці. При цьому, безумовно, потрібно ретельно дотримуватися встановлених законом процедур та дбати про підвищення рівня правової грамотності кадрової служби.

За інформацією Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради