Чи можна оскаржити звільнення за непроходження медогляду і як роботодавець має покривати витрати на обстеження?

Верховний суд підтвердив невідворотність покарання працівника за ухилення від проходження обов'язкового медичного огляду. Тут розглянули скаргу особи, яку було звільнено з роботи внаслідок непроходження такого обстеження: сам позивач вважав звільнення незаконним та наполягав, що його мають поновити на роботі. Свою позицію звільнений аргументував тим, що роботодавець мав взяти на себе організацію медичного огляду, проте не зробив цього належним чином — відтак, подальше відсторонення і звільнення працівника так само не можуть вважатися правомірними. 

Як увільнити для періодичного медогляду

Водночас у першій інстанції та в апеляції суди стали на бік роботодавця, звернувши увагу, що свідоме нехтування обов'язком пройти медогляд є беззаперечним порушенням трудової дисципліни, яке призводить до подальшої відповідальності. На етапі касації Верховний Суд у задоволенні вимог скаржника так само відмовив (рішення від 29 червня 2026 року, справа № 569/15724/24, провадження № 61-12113св25).

Як пояснили у ВС, порядок проходження періодичних медоглядів передбачає що роботодавець видає працівнику направлення на обстеження за визначеною формою. У ситуації, про яку йдеться, у попередні роки роботодавець сумлінно відшкодовував витрати за наданими квитанціями. Так відбувалося і в 2022, і в 2023 році. А от у 2024 році позивач не завершив обстеження, а у наданому ним документі графи рахунків були не заповнені, підпис уповноваженої особи був відсутній, інші підписи не містили розшифровки прізвищ, а інформація про юридичну особу не відповідала вимогам ДСТУ. 

У Верховному суді резюмували, що закон не зобов'язує роботодавця відшкодовувати витрати на обстеження працівників із попередньою оплатою, і такі витрати покриваються потім на підставі квитанцій та фіскальних чеків. З урахуванням цього, претензії до роботодавця не виглядають правомірними.

За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень