Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови № 560, якими оновив строки розгляду заяв про надання відстрочки від мобілізації. Відтепер вони обчислюються у робочих, а не календарних днях

За новими правилами, якщо комісії при ТЦК та СП не потрібно надсилати додаткові запити для перевірки документів, заяву мають розглянути протягом 5 робочих днів.
Якщо ж для ухвалення рішення комісія звертається із запитами до інших органів, строк розгляду може становити до 15 робочих днів. При цьому він не продовжується навіть у разі, якщо відповіді на запити ще не надійшли.
Фактично зміна з календарних на робочі дні означає, що час очікування рішення збільшився приблизно на 2–4 дні.
Водночас до завершення розгляду заяви діє заборона на мобілізацію заявника. Проте юристи звертають увагу, що після ухвалення рішення про відмову така гарантія припиняється, навіть якщо людина ще не отримала повідомлення про результат розгляду.
Важливо, що нові строки поширюються лише на заяви про відстрочку, які подаються через ЦНАП для розгляду комісіями при ТЦК та СП.
За інформацією Telegram-каналу адвоката Дар'ї Тарасенко
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.