Перелік територій бойових дій знову змінився. Мінрозвитку уточнило дати початку та завершення бойових дій, а для низки населених пунктів — дати тимчасової окупації

Міністерство розвитку громад та територій України наказом від 16.07.2026 № 1389 затвердило зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. 5 серпня 2026 року документ зареєструвало Міністерство юстиції за № 1117/46511.
Зміни внесли до Переліку, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376 у редакції наказу від 26.05.2026 № 987.
Документ, зокрема, змінює статус окремих населених пунктів та уточнює дати, з яких території належать до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих.
Наприклад, село Покровське Покровської сільської територіальної громади Нікопольського району Дніпропетровської області до 28 квітня 2026 року визначене як територія можливих бойових дій, а з 29 квітня 2026 року — як територія активних бойових дій.
Також змінено відомості щодо низки населених пунктів Донецької області. Зокрема, для села Дронівка Сіверської міської територіальної громади датою завершення активних бойових дій визначено 23 березня 2026 року, а з 24 березня 2026 року населений пункт віднесено до тимчасово окупованих територій. Аналогічну дату встановили для села Платонівка.
Для міста Торецьк активні бойові дії за Переліком тривали до 7 березня 2026 року, а з 8 березня 2026 року територію визначено як тимчасово окуповану. Такі самі дати встановлено, зокрема, для селищ Новоспаське, Валентинівка, Дачне, Диліївка та Кримське Торецької громади.
Важливо: наказ № 1389 набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Роботодавцям варто врахувати оновлений Перелік у випадках, коли законодавство пов’язує певні трудові гарантії, обов’язки або особливості роботи зі статусом території.
Час від часу секретар або діловод на підприємстві стикається із проблемою перевидавання наказів. Коли це необхідно робити? Адже строку дії наказу безпосередньо в документі не визначають — лише строки виконання окремих завдань або наказу загалом
Заява — це письмове офіційне повідомлення і/або прохання, яке подають на ім’я посадової особи, зазвичай — це керівник організації.
Легким в оформленні звільнення працівника за прогул вважає лише той, хто ніколи його не проводив. Зі сторони здається, що достатньо скласти акт, визнати причину неявки на роботу не поважною і підготувати відповідний наказ. Однак, пам’ятайте, що проблеми можуть виникнути потім. Приміром, звільнений працівник подасть позов до суду і доведе, що ви припустилися процедурної помилки під час звільнення по статті за прогул. Щоб уникнути подібних неприємностей, потрібно не тільки мати загальну уяву про складові процедури, але й розуміти порядок оформлення звільнення за прогул без поважних причин. Тож дійте за алгоритмом від експертів Експертус Кадри.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
Перед прийняттям на роботу (укладанням трудового договору) необхідно перевірити у претендента наявність всіх необхідних документів та їх легітимність. Законодавство визначає перелік основних документів, які претендент має подати під час укладення трудового договору, а також встановлює випадки, коли можуть знадобитися додаткові документи. Які документи потрібні для влаштування на роботу та на що слід звернути увагу кадровику? Чи потрібен військовий квиток для працевлаштування? Які документи, що посвідчують особу може вимагати роботодавець, а які — не має права? Розбираємося з основними вимогами та правилами оформлення працівника