Підприємство має фінансові проблеми: як превентивна реструктуризація допомагає зберегти робочі місця
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Механізм запрацював із 1 січня 2025 року після набрання чинності Законом № 3985-IX, яким українське законодавство наблизили до вимог Директиви ЄС 2019/1023.
Скористатися процедурою може боржник, який ще не став неплатоспроможним, але вже існує загроза виникнення фінансових проблем.
У такому разі підприємство може ініціювати судову процедуру та погодити з кредиторами план реструктуризації. Він може передбачати зміну структури активів і зобов’язань підприємства, умов виконання зобов’язань та інші операційні зміни, необхідні для продовження діяльності.
На відміну від банкрутства, мета такого механізму — зберегти підприємство як діючий бізнес. Це, зокрема, дає можливість зберегти робочі місця, уникнути знецінення активів та поступово виконувати зобов’язання перед кредиторами.
Важливо й те, що під час превентивної реструктуризації управління підприємством залишається за боржником, а суд здійснює контроль із мінімальним втручанням у його діяльність.
Механізм уже застосовують на практиці. Наразі у господарських судах України перебувають 13 процедур превентивної реструктуризації, а у п’яти справах плани реструктуризації вже затвердили.
Водночас процедура не гарантує, що підприємство уникне банкрутства. Якщо відновити платоспроможність та виконати зобов’язання не вдасться, бізнес може перейти до процедури банкрутства.
Фахівці наголошують: ключове значення має те, на якому етапі підприємство реагує на фінансові труднощі. Превентивна реструктуризація розрахована саме на раннє втручання — ще до фактичної неплатоспроможності.
Для кадрових служб цей механізм важливий насамперед тим, що його метою є продовження роботи підприємства замість його ліквідації, а отже — можливість зберегти зайнятість працівників і уникнути масового вивільнення через припинення діяльності.
За інформацією Мін'юсту
