Державна фіскальна служба України роз’яснила особливості нарахуванні та утримання єдиного внеску з середнього заробітку працівника, призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
ДФС нагадала, що відповідно до частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП) постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (далі — Порядок № 105), який визначає механізм виплати зазначеної компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період».
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 119 КЗпП).
Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).
Згідно з пунктом 7 Порядку № 105 оподаткування, нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — ЄВ) на компенсацію проводяться відповідно до Податкового кодексу України і Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464).
Виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не є базою нарахування та утримання ЄВ (ч. 7 ст. 7 Закону № 2464).
Тобто дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку відповідно до Порядку № 105, звільняється від нарахування та утримання ЄВ.
Водночас пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 передбачено, що базою нарахування ЄВ для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у т. ч. в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108).
Додаткова заробітна плата — це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає, зокрема, компенсаційні виплати, передбачені законодавством, пов’язані з виконанням виробничих завдань (ст. 2 Закону № 108).
Отже, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем доходу у вигляді суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вказаний дохід є базою нарахування та утримання ЄВ.
