ДФС про оплату листка непрацездатності звільненого працівника

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Державна фіскальна служба України листом від 24.02.2015 № 3931/6/99-99-17-03-01-15 роз’яснила особливості оплати «лікарняного», якщо працівник, що звільняється, захворів

Державна фіскальна служба України листом від 24.02.2015 № 3931/6/99-99-17-03-01-15 роз’яснила особливості оплати «лікарняного», якщо працівник, що звільняється, захворів.

ДФС нагадала, що відповідно до абзацу 2 пункту 10 статті 40 (ред. — частини третьої статті 40) Кодексу законів про працю України (КЗпП) не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, зокрема, в період його тимчасової непрацездатності.

У разі захворювання працівника, що звільняється за угодою сторін, напередодні звільнення у підприємства немає можливості провести з ним остаточний розрахунок, але це не позбавляє працівника права на оплату листка непрацездатності. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (ст. 116 КЗпП).

Правове регулювання надання допомоги у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам здійснюється відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII (далі — Закон № 77).

Статтею 19 розділу IV Закону № 77 визначено, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 22 Закону № 77).

Працівнику, якого вже звільнено, необхідно надати листок непрацездатності, інакше підприємство не матиме підстав для нарахування та виплати «лікарняних». У такому випадку оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності працівнику нарахують і виплатять не в день звільнення, а пізніше.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом соціального страхування України (далі — Фонд) застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством (ч. 2 ст. 22 Закону № 77).

Допомога з Фонду буде виплачена тільки після надходження на окремий рахунок суми коштів, зазначених у заяві-розрахунку. Підприємство після надходження коштів виплачує їх звільненому працівнику.

З огляду на зазначене, виплата «лікарняних» після дати звільнення працівника не порушує вимог статті 116 КЗпП, але виплатити нараховані лікарняні підприємство зобов’язане в найближчий після нарахування день для виплати заробітної плати, а допомогу з Фонду — після надходження грошей на рахунок.

Підготувала Ольга Савченко,

редактор-експерт «Експертус Кадри»

додаток

Дії роботодавця, якщо працівники відмовляються оновлювати ВОД

Статті за темою

Усі статті за темою

Як надати нецільову благодійну допомогу працівникам під час воєнного стану

Під час воєнного стану багато роботодавців в Україні прагнуть підтримати своїх працівників, які опинилися у складних життєвих обставинах. Одним із поширених та законних способів такої підтримки є надання нецільової благодійної (матеріальної) допомоги (НБД). Така допомога не вимагає підтвердження конкретних витрат і може бути спрямована на будь-які потреби працівника. Особливості оформлення та зразок наказу про надання благодійної допомоги — у статті
41583

Стажування для студентів: як оформити

Стажування студентів на підприємстві — це можливість здобути практичний досвід за майбутньою професією. Який порядок укладання договору про стажування студентів вищих навчальних закладів передбачає вітчизняне законодавство? Чи оплачується стажування студентів? Відповіді на ці та інші питання про оформлення стажування на підприємстві — роз’яснюємо у статті
11644

План роботи відділу кадрів 2026

Ефективна діяльність кадрової служби залежить від чіткого планування. Саме тому план роботи відділу кадрів на 2026 рік є обов’язковим документом, який допомагає систематизувати всі напрямки роботи, своєчасно виконувати завдання та уникати хаотичності у веденні кадрових процесів
4711

Роль кадрової служби у забезпеченні ефективності компанії

Кадрова служба — це стратегічний елемент успішної компанії. Вона формує команду, розвиває її та створює умови для високої результативності. Ефективність HR-функції можна забезпечити лише через системний аналіз кадрових процесів та регулярну оцінку її роботи. Компанії, що приділяють увагу професійному управлінню персоналом, отримують стійкі конкурентні переваги, підвищену продуктивність та позитивний імідж роботодавця
1888

Обов’язок інформувати про вакансії працівників, які працюють за строковим договором: як реалізувати

Як саме роботодавець має інформувати працівників, що працюють за строковими договорами про можливість укласти безстроковий договір, роз'яснюємо у статті
5905

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді