Відпустка для догляду за дитиною до шести років. Що мають знати роботодавець, кадровик та працівники?

У разі потреби після відпустки по догляду за дитиною до трьох років працівниця може оформити відпустку без збереження зарплати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку. При оформленні такої відпустки виникають запитання як зі сторони працівниці, так зі сторони роботодавця. Відповісти на них кадровику допоможуть роз’яснення Держпраці.

1 ) Чи може роботодавець відмовити у наданні відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку без збереження зарплати?

У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше як до досягнення дитиною шестирічного віку (ч. 6 статті 179 КЗпП та п. 3 ч. 1 статті 25 Закону України «Про відпустки»). Відмовити в наданні такої відпустки роботодавець не має права.

✍ Як скласти графік відпусток на 2021 рік

Жінка має право оформити відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку за медичним висновком відразу по закінченню відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Працівниця може перервати таку відпустку, приступити до роботи, а потім знову оформити, якщо така необхідність підтверджена медичним висновком.

Щоб скористатися правом на за власний рахунок для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, працівниця подає роботодавцеві заяву. У документі вона вказує дати початку і закінчення відпустки. Дати повинні входити в період, зазначений в медичному висновку про необхідність домашнього догляду за дитиною. До заяви додається довідка за формою № 080-1/о, затвердженою наказом МОЗ від 11.06.2012 № 430. На підставі цих документів роботодавець видає наказ (розпорядження) про надання відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною.

Карантин вихідного дня ⚡️ Наказ про оголошення простою

ГУ Держпраці у Львівсьій області наголошує: відповідно до частини третьою статті 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років – частина шоста статті 179 КЗпП), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування таких жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.