Про застосування антикорупційного законодавства в частині проведення спеціальної перевірки

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
У зв’язку з численними зверненнями щодо нових правил проведення спеціальної перевірки Міністерство юстиції інформує щодо особливостей застосування антикорупційного законодавства та нововведення в частині проведення спеціальної перевірки, зокрема, розширення кола суб’єктів, які уповноважені на проведення, а також на організацію спеціальної перевірки

У зв’язку з численними зверненнями щодо нових правил проведення спеціальної перевірки Міністерство юстиції інформує щодо особливостей застосування антикорупційного законодавства та нововведення в частині проведення спеціальної перевірки, зокрема, розширення кола суб’єктів, які уповноважені на проведення, а також на організацію спеціальної перевірки.

26 квітня 2015 року введено в дію Закон України від 14.10.2014 № 1700-VIІ «Про запобігання корупції» (далі – Закон).

Законом визначено, що порядок проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком (далі – спеціальна перевірка), та форма згоди на її проведення затверджуються Кабінетом Міністрів України (абзац третій частини першої статті 57 Закону).

Відповідний Порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 (далі – Порядок).

Указ Президента України від 25.01.2012 № 33 «Про Порядок проведення спеціальної перевірки відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування» видано відповідно до статті 11 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Разом з тим вказаний Закон (крім положень щодо фінансового контролю) втратив чинність 26 квітня 2015 року у зв’язку із введенням у дію Закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Основного Закону України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, при організації спеціальної перевірки керівникам (заступникам керівників) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування або їх апарату слід керуватися не вищезазначеним Указом Президента України, а Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень 57 і 58 статей Закону.

Так, відповідно до пункту 1 Порядку, спеціальна перевірка проводиться стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком. При цьому до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, Закон та Порядок відносять:

  • посади, передбачені частиною першою статті 9 Закону України «Про державну службу»;
  • посади посадових осіб місцевого самоврядування, які належать до
  • першої – третьої категорій посад, згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування;
  • посади державних службовців, які належать до першої – третьої категорій посад, згідно зі статтею 25 Закону України «Про державну службу»;
  • посади керівників, заступників керівників державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України, їх апаратів та самостійних структурних підрозділів, керівників, заступників керівників органів влади Автономної Республіки Крим, державних органів, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, районів, міст республіканського в Автономній Республіці Крим або обласного значення, районів у місті, міст районного значення, міст Києва або Севастополя, – незалежно від категорій посад державних службовців, до яких відповідні посади належать;
  • посади суддів, прокурорів і слідчих;
  • посади, що підлягають заміщенню вищим офіцерським складом військовослужбовців.

При цьому слід враховувати, що частиною першою статті 56 Закону, зокрема визначено осіб, щодо яких спеціальна перевірка не проводиться:

1) кандидати на пост Президента України, кандидати у народні депутати України, кандидати у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів;

2) громадяни, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або залучаються до виконання обов’язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу;

3) претенденти, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та призначаються в порядку переведення чи просування по службі на посади в межах того ж органу або призначаються в порядку переведення на посади в інших державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

При цьому, варто зазначити, що питання про призначення претендента на посаду в порядку переведення на посаду до іншого державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, стосовно яких спеціальна перевірка вже проводилася, розглядається після отримання копії довідки від органу, яким організовано проведення такої перевірки.

У разі ж якщо щодо таких претендентів спеціальна перевірка не проводилася їх призначення може бути здійснене лише після проведення відповідно до вимог Закону спеціальної перевірки.

4) претенденти, які перебувають на посадах в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, що припиняються, та призначаються в порядку переведення на роботу до інших органів, до яких переходять повноваження та функції органів, що припиняються;

5) особи при розгляді питання про включення їх до списку народних засідателів або присяжних.

Перелік посад з підвищеним корупційним ризиком визначатиметься Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – Національне агентство) після початку його функціонування.

Ще однією новелою стало розширення кола суб’єктів, які уповноважені на проведення, а також на організацію спеціальної перевірки.

Зокрема, введено нових суб’єктів проведення – Державну судову адміністрацію (наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності), Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (наявність корпоративних прав), Службу безпеки (наявність допуску до державної таємниці; відношення особи до військового обов’язку (в частині персонально-якісного обліку військовозобов’язаних СБУ), Міністерство оборони, військових комісаріатів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (відношення особи до військового обов’язку).

Відомості щодо наявності інформації про претендента на посаду в Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр), надаватиме Національне агентство.

Разом з тим, до початку ведення Національним агентством Реєстру встановлено обов’язок Міністерства юстиції продовжувати здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечувати надання інформації з нього час проведення спеціальної перевірки (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171).

Крім того, до повноважень Міністерства юстиції відповідно до Порядку належить також надання інформації стосовно наявності інформації про особу в Єдиному державному реєстрі осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», та щодо наявності в особи корпоративних прав.

При цьому, варто зазначити, що порядки ведення відповідних реєстрів затверджені наказами Міністерства юстиції (наказ від 11 січня 2012 року № 39/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 січня 2012 року за № 28/20341, наказ від 16 жовтня 2014 року № 1704/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2014 року за № 1280/26057), якими передбачено, що центральний апарат Міністерства надає витяги лише відповідно до письмового запиту Адміністрації Президента України, Апарату Верховної Ради України та Секретаріату Кабінету Міністрів України. На підставі письмового запиту інших державних органів, органів місцевого самоврядування витяги надає Головне територіальне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим та головні територіальні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Крім того, відповідно до нового антикорупційного законодавства розширено повноваження Нацдержслужби. Зокрема, цей орган забезпечує надсилання до державних органів (їх територіальних органів) запитів про перевірку відомостей щодо претендентів на посади, призначення (обрання) на які здійснюється Верховною Радою України, а також організовує проведення спеціальної перевірки у новоутворених державних органах до моменту утворення у таких органах відповідального структурного підрозділу.

Стосовно претендентів на посади в органах місцевого самоврядування, призначення (обрання) чи затвердження на які здійснюється місцевою радою, Мін’юст зазначає, що спеціальна перевірка щодо цих осіб проводиться після їх призначення (обрання) чи затвердження на відповідні посади.

Для проведення спеціальної перевірки такі особи протягом трьох робочих днів з дня призначення (обрання) чи затвердження подають до органу місцевого самоврядування передбачені Порядком документи.
 

Підготувала Марина Маслюк,

головний редактор газети «Ранкові Новини Кадровика» «Експертус Кадри», провідний редактор порталу prokadry.com.ua

додаток

Як повторно отримати критичність та перебронювати працівників на новий строк

Статті за темою

Усі статті за темою

План роботи відділу кадрів 2026

Ефективна діяльність кадрової служби залежить від чіткого планування. Саме тому план роботи відділу кадрів на 2026 рік є обов’язковим документом, який допомагає систематизувати всі напрямки роботи, своєчасно виконувати завдання та уникати хаотичності у веденні кадрових процесів
3002

Роль кадрової служби у забезпеченні ефективності компанії

Кадрова служба — це стратегічний елемент успішної компанії. Вона формує команду, розвиває її та створює умови для високої результативності. Ефективність HR-функції можна забезпечити лише через системний аналіз кадрових процесів та регулярну оцінку її роботи. Компанії, що приділяють увагу професійному управлінню персоналом, отримують стійкі конкурентні переваги, підвищену продуктивність та позитивний імідж роботодавця
1579

Обов’язок інформувати про вакансії працівників, які працюють за строковим договором: як реалізувати

Як саме роботодавець має інформувати працівників, що працюють за строковими договорами про можливість укласти безстроковий договір, роз'яснюємо у статті
5602

Електронні інструменти кадровика: Резерв+, е-кадри, звітність до Держпраці

Сучасна кадрова робота стрімко переходить у цифровий формат. Воєнний стан, державний контроль і зростаючі вимоги до збереження даних роблять електронні інструменти кадровика не просто зручністю, а необхідністю. Паперові журнали, картки й накази більше не відповідають темпам сьогодення — на зміну їм приходять цифрові кадрові сервіси та електронна кадрова система, що автоматизують рутину, мінімізують ризики помилок і забезпечують надійне зберігання даних. Усе про цифрові інструменти для кадровика — у статті
254

Калькулятор днів відпустки

Виникли проблеми з тим, як розрахувати кількість відпускних днів? Шукаєте розрахунок днів невикористаної відпустки при звільненні онлайн? Переймаєтесь як розрахувати кількість днів відпустки за фактично відпрацьований час та як порахувати кількість днів невикористаної відпустки? Рішення усіх питань — наш калькулятор відпусток онлайн.
557723

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді