У період воєнного стану не застосовуємо норми законодавства про працю у частині відносин, які врегулював Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136; ч. 3 ст. 1 Закону № 2136).
Паралельно з інформаційною кампанією «Виходь на світло» Держпраці нагадує роботодавцям про основні зміни, внесені Законом № 2136.
Форма трудового договору
Роботодавці й працівники самостійно можуть вирішувати, чи укладати договір у письмовій формі.
На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які перебувають в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.
Випробувальний термін
Під час воєнного стану можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.
Зміна умов праці роботодавців
Роботодавець може без попередження та згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:
- на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);
- немає протипоказань за станом здоров’я;
- оплата не нижче середньої за попередньою роботою.
Тривалість робочого часу і відпочинку
Нормальна тривалість робочого часу — до 60 годин на тиждень замість 40.
50 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників від 16 до 18 років і працівників зі шкідливими умовами праці (проти звичайних 36 годин).
Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).
Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.
Також скасовано:
- заборону роботи у вихідні дні;
- скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
- перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
- обмеження для надурочних робіт.
Відпустки
Працівники можуть піти в щорічну оплачувану відпустку під час воєнного стану, але не більш ніж на 24 календарні дні.
Також Закон № 2136 дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.
Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час.
Як урахувати обмеження та визначити, кому і якої тривалості надавати щорічну основну відпустку під час воєнного стану❓ Які правила компенсації відпусток при звільненні в умовах війни❓ Як оформите відпустку без збереження зарплати❓ Як отрими заяви та ознайомити з наказами незалежно від місцезнаходження працівників❓
Обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах
Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.
Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.
Скорочений робочий час вночі скасовано.
Виплата заробітної плати
Роботодавці мають докладати максимум зусиль для своєчасної виплати зарплат працівникам.
Попри те що Закон № 2136 допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.
Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.
Розірвання трудового договору
Ініціаторами звільнення під час воєнного стану можуть бути як працівники, так і роботодавці.
Працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:
- підприємство розташоване в зоні бойових дій;
- є загроза їхньому життю і здоров’ю.
Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.
Роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — з першого дня виходу на роботу.
Врахуйте! Якщо працівник не з’являється на роботі через воєнні дії, його не можна звільнити за прогул без поважної причини.
Призупинення дії трудового договору
Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, Закон № 2136 допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються. Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.
Держпраці унаочнює зміни в законодавстві під час воєнного стану інфографікою
Джерело: Держпраці
