10 ґрунтовних змін трудового законодавства
Мінсоцполітики нагадує, що право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачає міжнародний договір України, згоду на обов’язковість якого надала Верховна Рада України. Це право виникає з настанням страхового випадку під час роботи (зокрема, час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачає закон (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV; далі ― Закон № 1105).
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП).
Під час простою трудові відносини з працівниками не припиняють. Тобто страховий випадок настає під час роботи. Допомогу по тимчасовій непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати чи доходу (ч. 1 ст. 22 Закону № 1105).
Законодавство не визначає, де має перебувати працівник під час простою. Це питання роботодавець розв’язує самостійно та оформлює своє рішення наказом про оголошення простою.
Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР визначено, що заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Оплата простою не з вини працівника віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час (Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5).
Тому, якщо працівник під час простою має перебувати на роботі — дні непрацездатності, через які працівник втрачає зарплату, оплачують за загальними правилами. У випадку, коли працівник під час простою має перебувати вдома, підстав оплачувати лікарняний немає (Листи Мінсоцполітики від 05.07.2022 № 6700/0/2-22/45, від 05.07.2022 № 2063/0/290-22/45).
