Держпраці інформує роботодавців, працівників – комунальних підприємств та закладів освіти щодо організації роботи під час простою на підприємстві, а саме те що, у правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства може бути обумовлена необхідність присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою.
Як оформити, оплатити та припинити простій
Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст. 34 КЗпП). У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабміном, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (ст. 113 КЗпП).Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця чи бригадира, майстра або посадових осіб. За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Час простою з вини працівника не оплачується.
На час простою не з вини працівника оформлюється акт простою:
- фіксуються причини, які зумовили призупинення роботи,
- наказ власника або уповноваженого ним органу.
Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Держпраці
