Повна перевірка декларацій: хто і коли потрапляє під контроль НАЗК

Суб’єкти декларування подають три види декларацій:

• декларацію кандидата на посаду;

• щорічну декларацію (під час виконання функцій держави або місцевого самоврядування та після звільнення);

• декларацію при звільненні.

Повній перевірці підлягають лише щорічні декларації та декларації при звільненні. Їх перевіряють під час виконання особою своїх посадових обов’язків, а також упродовж трьох років після звільнення.

Відбір декларацій для перевірки здійснюється за черговістю, з урахуванням оцінки ризиків і результатів аналізу інформації, отриманої від громадян, медіа, організацій та інших джерел.

Зараз багато декларантів подають одразу кілька декларацій за різні періоди, зокрема після відтермінування строків подання. Часто трапляються випадки, коли посадовець подає декларацію без обов’язку на це, але не надає пояснень щодо причин такого подання.

Якщо під час перевірки встановлено, що особа не є декларантом або декларація не підлягає повній перевірці, уповноважена особа складає довідку про припинення перевірки без затвердження результатів.

У разі, якщо така декларація все ж була перевірена, вона може бути визнана такою, що не перевірялася.

НАЗК застосовує цю процедуру лише у двох випадках:

1. особа не мала обов’язку подавати декларацію, оскільки не є суб’єктом декларування;

2. декларація не підлягає повній перевірці (наприклад, помилково подано «щорічну» замість «кандидата на посаду» або минув трирічний строк після звільнення).

Повна перевірка декларацій включає:

• перевірку достовірності задекларованих відомостей;

• оцінку вартості активів;

• виявлення конфлікту інтересів;

• перевірку ознаків незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.

За інформацією НАЗК