Медіація: що передбачає ця альтернатива судовим позовам та коли доцільно нею скористатися?

Медіація як добровільна конфіденційна процедура врегулювання спорів врегульована Законом України «Про медіацію». У трудових конфліктах цей механізм може застосовуватися, наприклад, коли йдеться про спори щодо звільнення та його оскарження, виплати заробітної плати, зміни істотних умов праці, а також питань дискримінації, мобінгу та інших порушень трудових прав.

Мобінг: зони відповідальності роботодавця

Інспектори праці зауважують на таких перевагах медіації:

• швидкість (вирішення спору можливе за декілька зустрічей);
• конфіденційність (інформація не стає публічною);
• економія коштів (менші витрати, ніж судові процеси);
• гнучкість рішень (сторони самі визначають умови);
• збереження відносин (шанс продовжити співпрацю без конфлікту).

Наглосимо, ініціювати процедуру може будь-яка зі сторін, і незалежного фахівця сторони обирають самостійно. При цьому правила, строки та принципи конфіденційності фіксують в угоді про медіацію. Так само у письмовому вигляді оформлюють результат домовленостей (такий документ має силу договору і може бути затверджений судом як мирова угода).

Зверніть увагу: угода за результатами медіації не повинна порушувати норм законодавства про працю.

Що ж до самих переговорів, то вони відбуваються за участі нейтрального посередника — медіатора. Він не ухвалює жодних рішень, а лише допомагає сторонам знизити напругу, визначити свої реальні інтереси та знайти варіанти вирішення проблеми.

Наприклад, за допомогою медіації можна домовитися про виплату компенсацій, зміну підстави звільнення, надання рекомендацій тощо. Водночас такий діалог неможливий, якщо одна зі сторін не налаштована на пошук рішення, або ж якщо йдеться про грубе чи системне порушення закону.

За інформацією Інспекції з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради