Зняли премію і звільнили повторно: мобінг чи ні? ВІдповідь Верховного Суду

У Верховному Суді надали пояснення щодо того, коли саме можна говорити про мобінг. Тут нагадали визначення цього поняття:

Мобінг (цькування) — це систематичні, тривалі й умисні дії або бездіяльність роботодавця чи окремих працівників, спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його професійної репутації.

Одночасно в суді звернули увагу на те, що вимоги роботодавця стосовно належного виконання працівником трудових обов'язків, а також зміна робочого місця, посади або ж розміру оплати праці (в порядку, встановленому законодавством) не можуть вважатися мобінгом.

Мобінг: зони відповідальності роботодавця

Такий висновок тут надали у ході розгляду справи № 756/12586/24 (скарга звільненої працівниці): жінка стверджувала, що вона зазнала мобінгу. Першочергово вона пояснила, що її неодноразово звільняли з установи, і вона поновлювалась на посаді через суд. Крім того, після останнього поновлення на роботі у 2023 році їй було зменшено розмір премії та надбавки за інтенсивність, а ще — відмовлено в наданні щорічної основної відпустки. З огляду на це, жінка вважала, що є жертвою цькування.

Проте у першій інстанції та в апеляції у задоволенні її позову відмовили, вирішивши, що названі факти не свідчать про обмеження її прав і свобод, а ґрунтуються на її незгоді з діями та рішеннями роботодавця. Також судді не побачили ознак психологічного або економічного тиску та систематичних умисних дій, спрямованих на приниження честі та гідності.

У Верховному суді також зауважили, що говорити про системність та умисел стосовно попередніх випадків звільнення (2018 та 2020 роки) не можна, оскільки закони не мають зворотної дії в часі, а Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» набрав чинності лише у 2022 році.

Стосовно зменшення премії у ВС пояснили, що це є диспозитивним правом, а не обов'язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску працівника. З огляду на це, зміна розміру премії не може свідчити про цілеспрямований економічний тиск.

За інформацією збірки «Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду»