Всі вступники до вищого навчального закладу повинні бути повідомлені, з якою метою збирають їх персональні дані

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Міністерство освіти і науки України в листі від 08.07.2014 № 1/9-350 роз’яснило керівникам вищих навчальних закладів I–IV рівнів акредитації порядок обробки та захисту персональних даних абітурієнтів під час вступної кампанії

Міністерство освіти і науки України в листі від 08.07.2014  № 1/9-350 роз’яснило керівникам вищих навчальних закладів I–IV рівнів акредитації порядок обробки та захисту персональних даних абітурієнтів під час вступної кампанії.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкт персональних даних повідомляється про володільця персональних даних, склад та зміст зібраних персональних даних, свої права, визначені цим Законом, мету збору персональних даних та осіб, яким передаються його персональні дані в момент збору персональних даних, якщо персональні дані збираються у суб'єкта персональних даних.

Зважаючи на це, Міністерство освіти і науки України повідомляє про необхідність обов'язкового ознайомлення всіх вступників, які подають заяви про допуск до участі в конкурсі до вищого навчального закладу, та розміщення на стендах приймальних комісій та на сайтах навчальних закладів інформації такого змісту:

«Персональні дані, вказані в заяві вступників про допуск до участі в конкурсі до вищого навчального закладу, та дані документа, що посвідчує таку особу та її громадянство, вносяться до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (володільцем якої є Міністерство освіти і науки України, а розпорядником - державне підприємство «Інфоресурс») безпосередньо під час прийняття такої заяви приймальною (відбірковою) комісією, для обробки з метою забезпечення потреби фізичних осіб (виготовлення документів у сфері освіти).

Відповідно до статті 8 «Права суб'єкта персональних даних» Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід'ємними і непорушними.

Суб'єкт персональних даних має право:

1) знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом;

2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані;

3) на доступ до своїх персональних даних;

4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних;

5) пред'являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних;

6) пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними;

7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв'язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи;

8) звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого, або до суду;

9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних;

10) вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;

11) відкликати згоду на обробку персональних даних;

12) знати механізм автоматичної обробки персональних даних;

13) на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.».

додаток

Проєкт Трудового кодексу: робочий час та відпочинок

Статті за темою

Усі статті за темою

Різниця між трудовим та цивільно-правовим договором

Трудовий договір та цивільно правова угода — два види договорів, що найчастіше укладаються між роботодавцем та працівником. Вони мають ряд важливих відмінностей, які впливають на права та обов’язки сторін, а також на порядок припинення відносин. У цій статті ви знайдете основні відмінності між трудовим та цивільно-правовим договором а також корисні поради щодо того, що краще обрати трудовий чи цивільно-правовий договір
6545

День кадровика в Україні

У наш час важко уявити будь-яке підприємство чи установу без людини, яка б підбирала кваліфікованих, здібних працівників та ще й допомагала в адаптації персоналу. Саме зі знайомства з представником кадрової служби починається трудовий шлях кожного працівника. Тому у цій статті ви знайдете все про День кадровика в Україні.
15774

Калькулятор днів відпустки

Виникли проблеми з тим, як розрахувати кількість відпускних днів? Шукаєте розрахунок днів невикористаної відпустки при звільненні онлайн? Переймаєтесь як розрахувати кількість днів відпустки за фактично відпрацьований час та як порахувати кількість днів невикористаної відпустки? Рішення усіх питань — наш калькулятор відпусток онлайн.
567148

Що входить до страхового стажу?

Страховий стаж — це один із ключових факторів, який впливає на право людини на пенсійне забезпечення, соціальні виплати та інші пільги. Адже, в Україні саме страховий стаж, а не просто трудовий стаж, визначає право на пенсію та її розмір. Тому перед роботодавцями та працівниками постає низка питань щодо його врегулювання. Що входить до страхового стажу для пенсії? Як зараховується стаж та чи зараховується навчання в трудовий стаж? Відповіді на ці та інші питання про трудовий стаж для виходу на пенсію — у статті.
76934

Як надати нецільову благодійну допомогу працівникам під час воєнного стану

Під час воєнного стану багато роботодавців в Україні прагнуть підтримати своїх працівників, які опинилися у складних життєвих обставинах. Одним із поширених та законних способів такої підтримки є надання нецільової благодійної (матеріальної) допомоги (НБД). Така допомога не вимагає підтвердження конкретних витрат і може бути спрямована на будь-які потреби працівника. Особливості оформлення та зразок наказу про надання благодійної допомоги — у статті
43022

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді