Підпишіться на Саме положення міжнародних договорів слід враховувати у випадках зарахування до страхового стажу для оплати листків непрацездатності стажу, набутого особою за кордоном.
Законом України від 5 вересня 2013 року N 458-VII ратифіковано Угоду між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення. Закон набирає чинності 08.10.2013.
Угодою врегульовано питання загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян України, які на законних підставах працюють у Республіці Польща, що стосуються: хвороби (тимчасової непрацездатності); вагітності та пологів (материнства); нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та/або смерті з цих причин; безробіття; пенсії за віком, по інвалідності, у зв’язку із втратою годувальника, за вислугу років відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; допомоги на поховання.
До відома:
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (далі – Закон № 2240) страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням, застосовуються норми міжнародного договору (ст. 3 Закону № 2240).
Отже, зарахування стажу, набутого за кордоном, до страхового стажу для оплати листків непрацездатності можливе у випадках, передбачених міжнародними договорами України.
Так, у сфері соціального забезпечення діють договори, зокрема, з Республікою Болгарія, Естонською Республікою, Королівством Іспанія, Латвійською Республікою, Литовською Республікою, Словацькою Республікою, Чеською Республікою.
Україна є правонаступницею і трьох міжнародних договорів у сфері соціального забезпечення колишнього Союзу РСР — з Монголією, Румунією та Угорською Республікою.
Діють і багатосторонні міжнародні договори, зокрема це Європейська конвенція про правовий статус трудящих-мігрантів і Європейська соціальна хартія (переглянута) (у рамках Ради Європи), Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення, Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів (у рамках СНД).
Так, усіма зазначеними договорами у сфері соціального забезпечення передбачено норму, відповідно до якої, якщо законодавство однієї договірної сторони зумовлює набуття, збереження та поновлення права на допомогу по тимчасовій непрацездатності накопиченням страхового стажу, то для визначення цього стажу, у разі необхідності, компетентна установа цієї договірної сторони враховує страховий стаж, накопичений згідно із законодавством другої договірної сторони за умови, що цей стаж не збігається у часі.
Більше про включення до страхового стажу періодів роботи за межами України — читайте у журналі «Кадровик-01» (матеріал готується!)
