Коли роботодавець не несе відповідальності за невчасний розрахунок при звільненні працівника

Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів не знімає провину з роботодавця за невиплату належних звільненому працівникові коштів та не звільняє від відповідальності за невчасний розрахунок

Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі — Держпраці) нагадало, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації (далі — організація), провадиться в день звільнення (ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України; КЗпП).

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

Держпраці зауважило, що обов’язковою умовою для покладення на організацію відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини організації.

Під час вимог компенсації у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), застосуванню підлягають положення цивільного законодавства. Так, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК).

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Отже, настання обставин непереборної сили, що встановлені висновком Торгово-промислової палати України, свідчить про відсутність вини організації у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП.

За інформацією Управління Держпраці у Кіровоградській області

Як провести скорочення чисельності та штату

Статті за темою

Усі статті за темою

Особова картка П-2: як вести

Особова картка — основний обліковий документ працівника. Роботодавець обліковує особовий склад підприємства за допомогою картотеки особових карток.
196851

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді