Коли роботодавець не несе відповідальності за невчасний розрахунок при звільненні працівника

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів не знімає провину з роботодавця за невиплату належних звільненому працівникові коштів та не звільняє від відповідальності за невчасний розрахунок

Управління Держпраці у Кіровоградській області (далі — Держпраці) нагадало, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації (далі — організація), провадиться в день звільнення (ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України; КЗпП).

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір організація повинна виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч. 1 ст. 117 КЗпП).

Держпраці зауважило, що обов’язковою умовою для покладення на організацію відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини організації.

Під час вимог компенсації у зв’язку з несвоєчасною виплатою належних працівникові сум, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди, що регулюються главою 82 Цивільного кодексу України (далі — ЦК), застосуванню підлягають положення цивільного законодавства. Так, особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ст. 617 ЦК).

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності (ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР).

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна загроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Отже, настання обставин непереборної сили, що встановлені висновком Торгово-промислової палати України, свідчить про відсутність вини організації у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП.

За інформацією Управління Держпраці у Кіровоградській області

додаток

Гарантії донорам 2026 та Зміна № 16 до Класифікатора професій

Статті за темою

Усі статті за темою

Виробничий календар на лютий 2026

Виробничий календар на лютий 2026 року допоможе кадровику спланувати роботу на місяць без зайвих перерахунків. У матеріалі є норма та тривалість робочого часу у лютому 2026, інформація про робочі й вихідні дні, а також ключові дати для подання кадрових звітів у лютому 2026 року
27

Як надати нецільову благодійну допомогу працівникам під час воєнного стану

Під час воєнного стану багато роботодавців в Україні прагнуть підтримати своїх працівників, які опинилися у складних життєвих обставинах. Одним із поширених та законних способів такої підтримки є надання нецільової благодійної (матеріальної) допомоги (НБД). Така допомога не вимагає підтвердження конкретних витрат і може бути спрямована на будь-які потреби працівника. Особливості оформлення та зразок наказу про надання благодійної допомоги — у статті
41006

Наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу

Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті
51116

Лікарняний по догляду за дитиною: умови надання й оплата

Хто може піти на лікарняний по догляду за дитиною? Як оплачується лікарняний по догляду за дитиною? Чи можливий лікарняний по догляду за дитиною в період відпустки? Чи надається лікарняний по догляду за дитиною батьку? Подробиці та нюанси як отримати лікарняний на дитину — у статті
125942

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді