Постановою КМУ від 11.01.2018 № 11 затверджено критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на професійну підготовку працівників (далі — Критерії № 11).
Критерії оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на професійну підготовку працівників (далі — державна допомога на професійну підготовку):
- недопущення суттєвої нерівності умов діяльності конкуруючих між собою суб’єктів господарювання;
- збільшення кількості працівників, що проходять професійну підготовку.
Державна допомога на професійну підготовку є допустимою, якщо надається з метою стимулювання роботодавця підвищувати професійний рівень працівників і спрямована на відшкодування суб’єктам господарювання витрат на професійну підготовку працівників.
Максимальний розмір державної допомоги на професійну підготовку становить не більш як 50% розміру таких витрат. Розмір державної допомоги збільшують (але не більш як 70%):
- на 10% — у разі професійної підготовки працівників, що є особами з інвалідністю та/або незабезпеченими особами, та/або внутрішньо переміщеними особами, та/або учасниками бойових дій, які віднесені до однієї з категорій, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII;
- на 10% у разі надання допомоги суб’єктам середнього підприємництва і на 20% у разі надання допомоги суб’єктам малого підприємництва.
Витратами на професійну підготовку працівників є витрати:
- на оплату праці викладацького персоналу за час, протягом якого здійснюють професійну підготовку працівників;
- викладацького персоналу і працівників, які проходять професійну підготовку, зокрема витрати на проїзд, придбання навчальних та інших матеріалів, які безпосередньо пов’язані з професійною підготовкою, амортизацію інструментів і обладнання в обсязі, необхідному для професійної підготовки.
До цих витрат не належать витрати на проживання, крім мінімально необхідних витрат на проживання працівників, що є особами з інвалідністю;
- витрати на надання консультаційних послуг, пов’язаних з професійною підготовкою;
- витрати на оплату праці (заробітну плату) працівників за час, протягом якого вони проходять професійну підготовку;
- адміністративні, накладні та інші непрямі витрати за час, протягом якого працівники проходять професійну підготовку.
Державну допомогу на професійну підготовку не надаватимуть суб’єктам господарювання:
- яких визнано банкрутами, стосовно яких порушено справу про банкрутство, що перебувають на стадії ліквідації, які мають прострочену більш як шість місяців заборгованість перед державним (місцевим) бюджетом та ПФУ, які визнають свою неспроможність своєчасно виконати зобов’язання перед кредиторами через незадовільний стан фінансово-господарської діяльності;
- для обов’язкової підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог законодавства.
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри
