Строки видачі наказу про оплачувану відпустку
Законодавче регулювання
Зарплату працівнику за час відпустки виплачують не пізніше ніж до її початку (ч. 1 ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР, далі — Закон про відпустки). У цій нормі йдеться про будь-яку оплачувану відпустку:
Затвердження графіка відпусток
Приклад строку видачі наказу про відпустку
03.12.2024 пластичний хірург Олеся подала директору заяву з проханням надати додаткову соціальну відпустку як матері двох дітей віком до 15 років з 10.12.2024.
04.12.2024 інспектор з кадрів Надія підготувала наказ про відпустку і передала копію бухгалтеру.
Бухгалтер 09.12.2024 перерахував відпускні на зарплатну картку Олесі.
Якщо видати наказ про відпустку раніше
Можна й раніше. Роботодавець письмово повідомляє працівника про дату початку щорічної відпустки щонайменше за два тижні до встановленого графіком терміну. Якщо кадровик ознайомить працівника з наказом про щорічну відпустку за два тижні до її початку, дотримає норми закону та зекономить час. Окремо готувати письмове повідомлення про початок відпустки не доведеться.
Не видавайте наказ про відпустку раніше аніж за три тижні до її початку. Працівник може захворіти, звільнитися. Можливо, директору знадобиться направити працівника у відрядження, або захворіє чи звільниться інший працівник, якого треба буде замінити. У цьому випадку доведеться за згодою працівника і профспілки видати наказ про перенесення щорічної відпустки на інший період.
Відповідальність за несвоєчасну видачу наказу про відпустку
Наказ про відпустку не можна видати пізніше. Ризикують і працівник, і роботодавець.
Відповідальність працівника
Працівник, який самовільно пішов у відпустку — прогульник (п. 24 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9).
Відповідальність роботодавця
Роботодавець не встигне виплатити відпускні щонайменше до початку відпустки. Підприємство оштрафують у розмірі мінімальної зарплати, а якщо роботодавець затримає виплату відпускних понад місяць — у трикратному розмірі мінімальної зарплати (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Також посадова особа нестиме адміністративну відповідальність 30–100 нмдг (510–1700 грн, ч. 1 ст. 41 КпАП).