Чи має право працівник, призваний на строкову військову службу, на збереження робочого місця, заробітної плати та виплату вихідної допомоги? — роз’яснює Державна служба України з питань праці.
Частиною другою статті 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України (КЗпП), а також частиною першою статті 51, частиною п’ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п’ятою статті 61 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII.
Статтею 119 КЗпП встановлено, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Держпраці наголошує, що за всіма працівниками, призваними на строкову військову службу, зберігається місце роботи, посада та середній заробіток, який підлягає компенсації із бюджету. Такі працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків, але трудові відносини між ними та роботодавцями не розриваються.
Відповідно до Порядку виплати грошової допомоги громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2015 № 587, громадянам України, які призиваються на строкову військову службу, виплачується допомога в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Під час розрахунку допомоги враховується розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на час призову. Виплата допомоги здійснюється військовими комісаріатами на підставі наказів військових комісарів перед початком проходження строкової військової служби.
Таким чином громадянину України, який призивається на строкову військову службу, перед початком проходження військової служби військовий комісаріат виплачує грошову допомогу у розмірі двох мінімальних заробітних плат в сумі 2756 грн. (при мінімальній заробітній платі 1378 грн., встановленій з 01.09.2015 — прим. Ред.).
