Підпишіться на Державна фіскальна служба України листами від 03.09.2015 № 21446/10/28-10-06-11 та від 14.09.2015 № 4034/10/28-08-11-20 роз’яснила особливості подання повідомлення про прийняття на роботу працівників.
ДФС нагадала, що постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413 (далі — Постанова № 413) розроблено Мінсоцполітики відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП), яка містить положення щодо укладання трудового договору.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Оскільки до початку роботи працівника інформація про його зарахування має бути подана до ДФС або її територіальних органів, то дата наказу про прийняття працівника на роботу та дата початку роботи працівника не співпадають.
Враховуючи положення статті 24 КЗпП, Постановою № 413 передбачено, що дата наказу (розпорядження) про прийняття працівника на роботу відрізняється від дати початку роботи працівника (колонки 8 і 9 додатка до Постанови № 413).
Укладання договорів цивільно-правового характеру не регулюється статтею 24 КЗпП, тому повідомлення про дату початку дії укладених договорів цивільно-правового характеру з фізичними особами не потрібно подавати до органів ДФС.
ДФС зауважила, що повідомлення про прийняття працівника на роботу, надані до територіальних органів ДФС не за основним місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою, вважаються такими, що не подавались.
Підготувала Ольга Савченко,
редактор-експерт «Експертус Кадри»
