Підпишіться на Деякі особливості звільнення працівників при ліквідації державної установи роз’яснює Національне агентство України з питань державної служби у листі від 24.07.2015 № 4018/10-15.
Нацдержслужба України нагадує, що суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулюються Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі — Закон).
Цей Закон визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апаратах.
Згідно з частиною 2 Закону посада — це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.
Отже, важливою складовою для визначення посади державного службовця є повноваження, якими ця посада наділена.
Наразі наявна судова практика, у якій Верховний Суд України виклав правову позицію, що стосується дотримання законодавства під час вжиття заходів щодо звільнення осіб із посад публічної служби у зв’язку з ліквідацією.
Зокрема, у постанові Верховного Суду України «Про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсаційних виплат» від 04.03.2014 у справі № 21-8а14 Судова палата в адміністративних справах зазначає, що ліквідація юридичної особи публічного права здійснюється розпорядчим актом органу державної влади, органу місцевого самоврядування або уповноваженою на це особою. У цьому акті має бути наведено обґрунтування доцільності відмови держави від виконання завдань та функцій такої особи або їх передачі іншим органам виконавчої влади. Якщо обґрунтування наведене, то у такому випадку має місце ліквідація юридичної особи публічного права, а якщо ні, то саме посилання на те, що особа ліквідується, є недостатнім. У зв’язку з цим, при вирішенні спорів щодо поновлення на роботі працівників юридичної особи публічного права, про ліквідацію яких було прийнято рішення, судам належить, крім перевірки дотримання трудового законодавства щодо таких працівників, з’ясовувати фактичність такої ліквідації (чи мала місце у цьому випадку реорганізація). При вирішенні зазначеної категорії спорів підлягає оцінці і правовий акт, що став підставою ліквідації, зокрема припинення виконання функцій ліквідованого органу чи покладення виконання цих функцій на інший орган.
Отже, з метою запобігання судового оскарження рішень про звільнення державних службовців при вирішенні питання звільнення або переведення таких державних службовців, які займають посади, що скорочуються відповідно до закону, Нацдержслужба України рекомендує врахувати наявну судову практику.
Підготувала Ольга Савченко,
редактор-експерт «Експертус Кадри»
