Фото: Укрінформ
Першочергово ми плануємо виключити регулятивну функцію діючого Класифікатора професій шляхом внесення змін до відповідних актів, — повідомила перша заступниця Міністра в інтерв’ю «Interfax-Україна».
Онлайн пошук по Класифікатору професій
Як зауважила Юлія Свириденко: «Зростання економіки неможливе без впровадження якісних реформ. Дерегуляція є однією з найважливіших реформ для стимулювання конкурентоспроможності української економіки та пришвидшення її зростання».
Реформування незабаром зазнає система професійної класифікації, насамперед — Класифікатор професій і Довідник кваліфікаційних характеристик професій (ДКХП). За словами Юлії Свириденко, ситуація з коронавірусом показала, що необхідно переорієнтуватися та освоювати нові професії, які є найбільш затребуваними сьогодні, однак українське законодавство про працю встановлює ряд бюрократичних перепон на шляху до цього. Зокрема, в Україні існує низка документів, таких як Класифікатор професій, Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХП) та інші, які обтяжують доступ до роботи та можливість швидкого кар’єрного зростання працівників. Так, наприклад, за окремими професіями для того аби отримати високий розряд та, відповідно, більшу заробітну плату необхідно пропрацювати 5-6 років. Молодь не готова так довго чекати можливості кар’єрно зростати та легально отримувати достойну зарплату.
Ще одним "головним болем", як роботодавців так і держави є Випуски ДКХП. До речі, жодним законом такий документ не передбачений, також не всі випуски є у відкритому доступі та можуть мати декілька кваліфікаційних характеристик на одну й ту ж професію, і така система працює у нас ще з радянських часів.
У роботодавців виникає безліч запитань щодо цього документа, зокрема яку саме кваліфікаційну характеристику використовувати, де її знайти, чи чинна дана редакція, не кажучи вже про те, що деякі з них написані як мінімум 30 років тому під обладнання та роботи, яких вже давно не існує на ринку праці.
Крім того, чомусь саме в Загальних положеннях Випуску 1 ДКХП з’являється такий документ, як посадова інструкція, яка, як зазначено, повинна розроблятись на основі кваліфікаційної характеристики, а не на основі професійного стандарту, пріоритет якого визначений навіть застарілим КЗпП.
Створення умов для легкого працевлаштування, комфортної праці та збільшення легальних доходів працівників є вкрай важливим завданням для України. Саме тому Мінекономіки спільно з Національним агентством кваліфікацій, роботодавцями, профспілками та науковцями працюють над дерегуляцією Класифікатора професій та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, вже створено робочу групу та представлено дорожню карту реформування.
Як зауважила Юлія Свириденко: «Першочергово ми плануємо виключити регулятивну функцію діючого Класифікатора професій шляхом внесення змін до відповідних актів. Надалі необхідно створити та наповнити новий Реєстр професій, який буде доступний для перегляду у зручному форматі таблиць із можливістю фільтрування та іншої автоматизованої обробки інформації. Реєстр складатиметься із "occupation" (видів занять), матиме поділ на кваліфікації, міститиме посилання на професійний стандарт або кваліфікаційну характеристику, буде зв'язок з Національною рамкою кваліфікацій, а також міститиме умови допуску до роботи. Крім того, заплановано визначення галузей/секторів економіки для цілей ведення Реєстру. Запропонована структура буде повністю задовольняти потреби ринку праці».
керівник групи експертів Експертус: Кадри
