Трудовий договір з нефіксованим робочим часом (ТДНЧ) – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець має враховувати:
- Максимальна тривалість роботи з нефіксованим робочим часом не може перевищувати нормальної тривалості - 40 годин на тиждень.
- Оплаті підлягає вся фактично виконана працівником робота, а оплата не може бути меншою, ніж за 32 години роботи на місяць.
- Працівники з нефіксованим робочим часом мають всі права і гарантії, передбачені трудовим законодавством (в тому числі право на щорічні відпустки, на вихідні дні, на оплату праці у підвищеному розмірі за роботу у нічний час, у вихідні дні, у шкідливих умовах тощо).
Так скеровує стаття 21-1 КЗпП.
За матеріалами Держпраці
