Мінекономіки нагадало, що загальноприйняте визначення відрядження базується на терміні з Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Мінфіну від 13.03.1998 № 59. Службове відрядження — це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи (за наявністю документів, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства).
Як організувати обов’язкову евакуацію на підприємстві
Разом із тим, у зв’язку з тимчасовим переміщенням (евакуацією) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, у працівників цих закладів, що супроводжують дітей та залишаються з ними на місці тимчасового перебування, змінюється розташування місця роботи.
Переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 КЗпП та в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 32 КЗпП).
Переведення в іншу місцевість разом із підприємством
Тож, на думку Мінекономіки, тимчасове переміщення (евакуацію) доцільно розглядати за аналогією переведення працівників в іншу місцевість, разом з підприємством, установою, організацією, передбаченого частиною першою статті 32 КЗпП (Лист від 08.08.2022 № 4712-06/56565-09).
