Конституція гарантує право кожного громадянина на працю та відпочинок (статті 43, 45). Законодавство України передбачає надання відпусток для:
- відновлення працездатності,
- зміцнення здоров’я,
- для виховання дітей,
- задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів,
- всебічного розвитку особи.
Зміни в оплаті праці та питаннях робочого часу
Зміни, внесені Законом від 01.07.2022 №2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" до статті 115 КЗпП передбачають, що зарплата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено трудовим або колективним договором. Ця норма діє з 19 липня 2022 року.
Норми ст. 115 КЗпП узгоджені з положеннями п. 2 ст. 7 Конвенції Міжнародної організації праці про оплачувані відпустки № 132 від 24.06.1970. Тому, зарплата за весь час відпустки у загальному випадку повинна бути виплачена не пізніше моменту початку відпустки. Моментом початку відпустки доцільно вважати нуль годин нуль хвилин першого календарного дня відпустки, зазначеного у рішенні про її надання.
Трудовий або колективний договір може встановлювати інші умови здійснення такої виплати. Закон прямо не визначає заборони можливості визначення у колективних чи трудових договорах термінів виплати, що припадають на період після початку відпустки. Умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними (ст. 9 КЗпП). Як правило, умови, у т.ч. договорів про працю, щодо відтермінування належних працівникові виплат на більш пізній момент вважаються гіршими у порівнянні з умовами виплати їх у гарантований законодавством термін або раніше. З метою уникнення конфліктів і спорів вважаємо недоцільним при укладенні договорів вносити до них положення, що не відповідатимуть нормам ст. 115 КЗпП.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Держпраці
